Мапа проваджень за універсальною юрисдикцією щодо України

Опис:В результаті ракетного обстрілу Часового Яру поблизу прифронтового міста Бахмут загинув боснійсько-французький відеожурналіст Agence France-Presse в Україні Арман Солдін. Солдін був у компанії чотирьох колег, коли група потрапила під обстріл з «Градів», і Солдін загинув, коли ракета влучила поруч з тим місцем, де він лежав. Ніхто з інших членів знімальної групи не постраждав під час обстрілу.

Провадження:10 травня 2023 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування ймовірних воєнних злочинів, пов’язаних із вбивством Солдіна. Розслідування було передано до Центрального управління з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. 14 травня 2023 року французькі слідчі прибули в Україну для збору доказів і відтоді співпрацюють з українським Офісом Генерального прокурора у розслідуванні цього злочину. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:30 травня 2022 року Фредерік Леклерк-Імхофф, французький журналіст французького каналу BFMTV, загинув від осколкового поранення під час моніторингу гуманітарної операції поблизу Сєвєродонецька. Леклерк-Імхофф перебував у вантажівці з гуманітарною допомогою, знімаючи евакуацію українських цивільних осіб, які рятувалися від російських бомбардувань східного міста Лисичанськ. Двоє інших колег з BFMTV були разом з ним і отримали легкі поранення.

Провадження:30 травня 2022 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:Французько-ірландський журналіст американського телеканалу FoxNews П’єр Закревський був убитий в Україні 14 березня 2022 року під час висвітлення початку повномасштабного російського вторгнення. Також загинула українська продюсерка Олександра Кувшинова, яка супроводжувала його.

Провадження:16 травня 2024 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. У квітні 2024 року розслідування було передано слідчим суддям Паризького суду. Розслідування триває.

Опис:Французька компанія звинувачується у видобутку гасу з родовища, продукція якого застосовувалася для виробництва гасу, що використовувався російськими літаками під час бомбардувань в Україні, зокрема Маріупольського театру, де в результаті атаки загинуло близько 600 осіб. Скарга подана після оприлюднення в серпні 2022 року інформації газетою Le Monde та неурядовою організацією Global Witness, згідно з якою TotalEnergies володіла 49% акцій газового родовища Термокарстове в Сибіру.

Провадження:13 жовтня 2022 року дві неурядові організації – Razom We Stand та Darwin Climax Coalition – подали кримінальну скаргу до Французької національної прокуратури з питань боротьби з тероризмом. У січні 2023 року ця прокуратура відхилила скаргу через «недостатню характеристику» фактів. 30 березня 2023 року Razom We Stand і Darwin Climax Coalition подали нову скаргу з цивільним позовом стосовно «співучасті у воєнних злочинах» безпосередньо до Старшого слідчого судді. 10 жовтня 2023 року скарга була визнана неприйнятною, оскільки дві НУО не мали права виступати в французьких судах. Їхні адвокати повідомили пресі, що вони не оскаржували це рішення, отже, справа закрита.

Опис:Потерпілий є громадянином Франції та професійним рятувальником. Він прибув до України на власному автомобілі швидкої допомоги 26 лютого 2022 року. 29 березня 2022 року він перебував в Ірпені, де його конвой був обстріляний із застосуванням бомб, а через 20 хвилин – повторно.

Провадження:Розслідування проведено в березні 2022 року. Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який працював в Україні з 2020 року у сфері інформаційних технологій. 25 лютого 2022 року потерпілий, його дружина та дитина сховалися в бункері в їх житловому будинку, розташованому за 50 метрів від Маріупольського театру. Вони пробули в бункері три тижні. 16 березня 2022 року їм вдалося втекти.

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який керував місцевим відділенням французької компанії в Чернігові. Він проживав там разом із дружиною та двома дітьми. Він є ймовірним потерпілим від облоги Чернігова, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Він залишився в країні, щоб допомагати в розподілі медичних засобів організацією «Лікарі без кордонів».

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:З 24 лютого по 12 березня 2022 року потерпілий, громадянин Франції, перебував у Гостомелі разом зі своєю дружиною, громадянкою України. Вони переховувалися в підвалі будинку, розташованого менш ніж за 2 км від київського аеропорту. 1 березня 2022 року будинок, в якому вони перебували, був бомбардований і повністю зруйнований. Вони виїхали з країни 13 березня 2022 року, проїхавши через Ірпінь, Бучу, Київ і Львів.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню по боротьбі зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – французький фотокореспондент-фрілансер. Він був разом із російським та італійським журналістами, коли на них напала озброєна група, яка відкрила вогонь із мінометів та автоматичної зброї. Він отримав важкі поранення під час нападу і є єдиним, хто вижив. Напад стався поблизу заводу Zeus Ceramica.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Як стверджується, обвинувачений добровільно вступив до українського сепаратистського Одеського загону, який приєднався до Семановського батальйону. Він був розміщений на шосе, що веде до аеропорту Донбасу, і відповідав за те, щоб уникнути проходження урядової зброї. Він також нібито брав участь у бойових діях проти українського уряду. Після поранення гранатою він приєднався до батальйону «Призрак», який контролював райони Алчевська та Луганська і з 2015 року брав участь у «Донських козачих військах».

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних громадянами Франції в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-6 Кримінального кодексу.

Опис:Мантас Кведаравічюс, литовський режисер, поїхав до Маріуполя, щоб зняти матеріал для другої частини його документального фільму “Маріуполь”. Приблизно наприкінці березня 2022 року його захопили озброєні люди (імовірно, солдати, яких підтримує Росія), коли він допомагав евакуювати цивільне населення з міста в облозі. Через кілька днів його знайшли мертвим неподалік від місця затримання. Європейський центр конституційних прав та прав людини (ECCHR) підтримав наречену Кведаравічюса, Ганну Білоброву, та її литовського адвоката у зборі та аналізі доказів, а також у наданні правової експертизи у міжнародному кримінальному праві.

Провадження:У квітні 2022 року органи влади Литви розпочали розслідування у справі. В лютому 2024 року Офіс Генерального прокурора Литви заявив, що досудове розслідування встановило трьох військовослужбовців 1-ої Окремої мотострілкової бригади 1-го Армійського корпусу невизнаної Донецької Народної Республіки як підозрюваних у вчиненні злочину. Їх підозрюють у незаконному затриманні, ув’язненні, триманні під вартою та вбивстві Кведаравічюса, а також у причетності до збройної агресії Росії проти України. Литва надіслала офіційний запит на правову допомогу до Офісу Генерального прокурора України для того, щоб встановити місцезнаходження підозрюваних, передати їм розпорядження суду, яке встановлює їх як підозрюваних, допитати їх та здійснити інші необхідні процесуальні кроки.

Опис:Понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення, як стверджується, відбулося за наказом білоруського режиму.

Провадження:У червні 2023 року Генеральний прокурор Литви Ніда Грюнскене розпочала досудове розслідування щодо ймовірного злочинного переміщення українських дітей до Білорусі. Цей крок став відповіддю на інформацію, передану литовській владі Світланою Тихановською, білоруською опозиційною лідеркою. Супровідні документи вказують на те, що понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення нібито відбулося за наказом білоруського режиму. Ці злочини караються позбавленням волі на строк до 15 років. Кількість жертв невідома.

Опис:–

Провадження:Міністерство юстиції звернулося до Генеральної прокуратури з проханням розпочати досудове розслідування щодо Путіна і Лукашенка. 3 березня 2022 року Генеральна прокуратура Литви розпочала досудове (структурне) розслідування злочину агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених після вторгнення Росії в Україну, та встановила відповідальність за поводження з особами, заборонене міжнародним правом, агресію та заборонений військовий напад. За словами прокурорів, метою розслідування було зібрати та задокументувати свідчення осіб, які втекли від війни в Україні, щоб притягнути винних до відповідальності. Станом на лютий 2024 року литовські правоохоронці опитали 423 особи в якості свідків та визнали 125 осіб потерпілими в рамках розслідування російських воєнних злочинів. Генеральна прокуратура заявила, що участь Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої та Антона Красовського у воєнних злочинах буде розслідуватися в рамках триваючого комплексного досудового розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Опис:Згідно з обвинувальним актом, Мкртчян і Будник були командирами військових частин ЗС РФ та/або так званої «Донецької народної республіки», а Валерій і Назар – військовослужбовцями нижчого рангу. Обвинувачені, як стверджується, воювали на боці Росії в Україні, коли вони скоїли воєнні злочини. У квітні 2022 року Мкртчян і військові під його командуванням викрали потерпілого, громадянина США, з його будинку в селі Милове Херсонської області на півдні України і незаконно утримували його протягом щонайменше 10 днів. Під час викрадення Мкртчян, Валерій, Назар та інші, як стверджується, кинули потерпілого обличчям до землі, коли він був голим, зв’язали йому руки за спиною, приставили до голови пістолет і жорстоко побили його, в тому числі прикладами пістолетів. Потім Мкртчян, Валерій, Назар та інші нібито перевезли жертву до імпровізованого військового містечка в Миловому.

Провадження:У грудні 2023 року 4 пов’язаних з Росією військовослужбовці були звинувачені у Східному окрузі Вірджинії у вчиненні воєнних злочинів, зокрема катування, нелюдського поводження та незаконного утримання під вартою громадянина США в Україні після повномасштабного вторгнення Росії. Обвинуваченими є Сурен Сейранович Мкртчян, Дмитро Будник, Валерій ЛНУ (прізвище невідоме) та Назар ЛНУ.

Опис:Максим Марченко, громадянин Росії, та двоє його спільників, також громадяни Росії, як вважається, керували незаконною мережею закупівель у Росії, Гонконзі та інших частинах світу, отримуючи великі партії товарів подвійного призначення, військової мікроелектроніки, зокрема OLED-мікродисплеїв, від американських дистриб’юторів на користь кінцевих споживачів, що базуються в Росії.

Провадження:Марченко звинувачується у «змові з метою обману США, контрабанді, шахрайстві з використанням електронних засобів зв’язку та відмиванні грошей» у зв’язку з його ймовірною участю в контрабанді до Росії військових технологій США, таких як «приціли для гвинтівок, прилади нічного бачення, тепловізори та системи озброєння».

Опис:Напад на потерпілу та її родину стався через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська окупували їхнє село в Київській області. Після неодноразових залякувань та принижень з боку членів цих збройних формувань, двоє солдатів нібито увійшли на територію родини, застрелили чоловіка потерпілої, а потім кілька разів зґвалтували її. Жінці та її маленькому синові вдалося втекти, і зараз вони мешкають у Німеччині. Їхній будинок в Україні після втечі був зруйнований, ймовірно, російськими військами.

Провадження:У червні 2023 року Європейський центр конституційних прав і прав людини (ECCHR) та Українська юридична консультативна група (ULAG) спільно подали кримінальну скаргу до Федеральної прокуратури Німеччини від імені потерпілої проти членів збройних сил Росії. Ця скарга спрямована проти двох російських солдатів та двох їхніх керівників. Федеральна прокуратура вирішила додати інформацію, надану в скарзі, до структурного розслідування ситуації в Україні, але в іншому відмовилася порушити кримінальне провадження проти конкретних осіб, зазначених у скарзі. Це рішення було прийнято на підставі статті 153f Кримінального процесуального кодексу Німеччини, яка надає органам прокуратури право на власний розсуд не розслідувати екстериторіальні злочини у випадках, коли підозрювані не перебувають на території Німеччини і не очікуються в найближчому майбутньому.

Опис:Скарга проти командирів російських збройних сил, які, як стверджується, незаконно затримали, катували та стратили чотирьох чоловіків у Харківській області під час окупації цієї території з березня по вересень 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket та Truth Hounds подали спільну скаргу. Підрозділ «Справедливість та підзвітність», спільна ініціатива Bellingcat та Глобальної мережі правової допомоги, провів детальний аналіз цієї справи на основі відкритих джерел.

Опис:Скарга щодо командирів російських підрозділів, які, як стверджується, причетні до систематичних злочинів, включаючи страти, катування, сексуальне насильство, мародерство та інші порушення, скоєні під час окупації Київської області в березні 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. Docket представляє потерпілу від катувань та родину чоловіка, вбитого російськими військами під час окупації.

Опис:Улітку 2022 року внаслідок невибіркового ракетного удару по курортній зоні в Одеській області загинули 22 мирних жителі, ще 40 осіб зазнали тяжких поранень.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. The Docket представляє інтереси 11 сімей жертв та постраждалих.

Опис:У лютому 2022 року в Гостомелі російські війська обстріляли цивільних осіб, поранивши їх. Громадянин Німеччини, пожежник Стів М., став одним із потерпілих від цього інциденту. Його автомобіль був навмисно обстріляний із засідки в Гостомелі російськими солдатами, що переховувалися в лісі і годинами вели безладний вогонь по цивільним автомобілям.

Провадження:Федеральна прокуратура Німеччини розслідує можливий воєнний злочин, скоєний російськими військовими в місті Гостомель Київської області.

Опис:–

Провадження:У березні 2022 року федеральний прокурор Німеччини розпочав розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів російськими військами після вторгнення в Україну. За даними Федерального міністерства юстиції, Німеччина вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні та допитала понад 160 свідків (лютий 2024 року).

Опис:Пан М. (ім’я приховано з міркувань безпеки) зазнав катувань з боку встановлених та невстановлених представників російської влади та пов’язаних з ними осіб у місті, окупованому російськими військами. Надані паном М. докази свідчать про існування практики катування електричним струмом у місцях тримання під вартою.

Провадження:5 квітня 2024 року «The Reckoning Project», ініціатива українських та міжнародних журналістів і юристів, що займається документуванням воєнних злочинів, подала кримінальну скаргу до Федеральної судової адміністрації Аргентини за участю потерпілого, який перебуває в Буенос-Айресі.

Опис:6 березня 2022 року автомобіль швейцарського фотокореспондента Гійома Бріке, який мав чітке позначення преси, був розстріляний по дорозі з Кропивницького до Миколаєва російським спецназівцем в Україні. У потерпілого вистрілили двічі з боку водія і двічі з боку пасажира. Пан Бріке отримав поранення осколками скла в голову та руку.

Провадження:17 серпня 2022 року українська громадська організація Truth Hounds за підтримки Civitas Maxima подала скаргу до Генеральної прокуратури Швейцарії. 26 березня 2023 року прес-секретар Генеральної прокуратури Швейцарії підтвердив у статті для преси, що кримінальне провадження було розпочато.

Опис:–

Провадження:У червні 2022 року Федеральне управління поліції у співпраці з Генеральною прокуратурою Швейцарії та Державним секретаріатом з питань міграції розпочало розслідування щодо України та заявило, що розробило процедуру збору інформації від українських біженців про можливі воєнні злочини в Україні. У 2022 році Генеральна прокуратура Швейцарії створила оперативну групу з питань України та Росії, яка зосередиться на міжнародному кримінальному праві. Станом на березень 2023 року Федеральне управління поліції допитало близько десятка потенційних свідків в Швейцарії. Допитані особи – біженці з України.

Опис:Андрій Мєдвєдєв — колишній командир групи найманців «Вагнер», який на початку 2023 року втік з Росії до Норвегії, щоб попросити притулку.

Провадження:У 2023 році Мєдвєдєв був допитаний і повідомив інформацію про вбивства і жорстоке поводження з російськими ув’язненими, яких доправили на передову в Україні для боротьби на боці «Вагнера». Станом на середину 2023 року Мєдвєдєв мав статус свідка і не був обвинувачений. У вересні 2023 року Мєдвєдєв був заарештований за підозрою в спробі повернутися до Росії. У червні 2024 року Вестфольдський окружний суд Норвегії визнав Андрія Мєдвєдєва винним у побитті його друга та нападі на бармена.

Опис:Як стверджується, на початку 2022 року дві жінки, «Олена» та «Ольга» (імена змінено), були викрадені з їхніх домівок у Київській області п’яними російськими солдатами у супроводі їхнього командира та піддані зґвалтуванню та іншим формам сексуального насильства. Чоловік однієї з жертв був застрелений солдатами. Після скоєння злочинів обидві потерпілі втекли, одна з них залишилася в селі, а інша втекла до Австрії.

Провадження:1 липня 2024 року Фонд Клуні за справедливість та австрійська організація Міжнародний центр сприяння правам людини подали до прокуратури Відня скаргу від імені Олени та Ольги про воєнні злочини та злочини проти людяності, а саме вбивство та сексуальне насильство, скоєні російськими військовими. Провадження триває.

Опис:Петровський був одним із засновників неонацистської військової групи «Русіч», яка є ультраправим підрозділом, пов’язаним з «Вагнером», і яку звинувачують у міжнародних злочинах в Україні. Петровського та його спільників звинувачують у катуванні та вбивствах українських військовослужбовців. Петровський був внесений до санкційного списку ЄС і йому було заборонено в’їзд до Фінляндії, але він попросив притулку у Фінляндії під псевдонімом Воїслав Торден. Він був заарештований в аеропорту Гельсінкі в липні 2023 року за підозрою в терористичній діяльності. Його спіймали при спробі виїхати за підробленим паспортом.

Провадження:У грудні 2023 року заступник Генерального прокурора Фінляндії вирішив, що досудове розслідування буде проводитися фінською владою. Розслідування було зосереджене на підозрах у скоєнні воєнних злочинів проти поранених або тих українських солдатів, які здались в полон, під час збройного конфлікту в Україні у 2014-2015 роках. Україна подала запит на екстрадицію Петровського, однак Верховний суд Фінляндії вирішив, що Фінляндія не може передати його Україні для судового розгляду, оскільки існує реальна небезпека, що Петровський може бути поміщений в українську в’язницю, умови утримання в якій не відповідатимуть вимогам гуманного поводження, передбаченим Європейською конвенцією з прав людини.

Згідно з обвинувальним висновком фінської прокуратури, Петровський скоїв воєнні злочини, коли він і його підлеглі з воєнізованої групи «Русіч» вбили 22 українських військових, поранили 4 і покалічили одного під час нападу із засідки на сході України в 2014 році. Прокурор вважає, що Петровський як стверджуваний заступник керівника «Русіч» керував нападом.

Судовий процес розпочався 5 грудня 2024 року в Гельсінському окружному суді. У березні 2025 року Петровський був визнаний винним у скоєнні чотирьох воєнних злочинів на сході України в 2014 році і засуджений до довічного ув’язнення.

Опис:–

Провадження:Чеська поліція розпочала розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні у квітні 2022 року. Правоохоронці збирають свідчення біженців, які втекли з країни до Чехії. Чеська судова влада може засудити винних у насильстві заочно, і їм загрожує до 20 років в’язниці або навіть довічне ув’язнення. Розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні проводить спеціальна група поліцейських з Національного центру боротьби з організованою злочинністю. За словами головної прокурорки Ленки Брадачової, яка здійснює нагляд за розслідуванням, правоохоронці зараз збирають і аналізують наявну інформацію. Вона заявила, що слідчі “мають інформацію з відкритих джерел про воєнні злочини, а саме воєнні звірства або переслідування населення та мародерство в зоні військових дій”.

Опис:–

Провадження:Польща розпочала кримінальне розслідування злочинів, скоєних в Україні в березні 2022 року. У серпні 2022 року польські прокурори та поліцейські оглянули місця, зокрема цивільні будівлі та об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, зруйновані в результаті обстрілу збройними силами Російської Федерації. Станом на лютий 2023 року польські прокурори опитали 1 700 свідків, з яких кілька сотень свідків та їхні показання були визнані дуже важливими для встановлення фактів воєнних злочинів, скоєних під час агресивної війни, розв’язаної Росією.

Опис:–

Провадження:З березня 2022 року шведська прокуратура проводить «структурне попереднє розслідування» серйозних воєнних злочинів в Україні. Мета розслідування – зібрати докази, які можуть бути в Швеції, наприклад, свідчення українських біженців.

Опис:–

Провадження:У квітні 2022 року розпочато розслідування щодо України. Королівська канадська кінна поліція проводить структурне розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів/злочинів проти людяності в Україні, метою якого є каталогізація скоєних злочинів та ідентифікація потерпілих, свідків або підозрюваних, які перебувають у державі, що проводить розслідування, для можливого подальшого кримінального переслідування.

Опис:–

Провадження:8 березня 2022 року Міністерство юстиції Іспанії розпочало розслідування за універсальною юрисдикцією як щодо злочину агресії з боку Російської Федерації, так і щодо «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права». Генеральний прокурор підписав указ про порушення досудового розслідування та доручив його проведення головному прокурору Національного суду для розслідування злочинів, пов’язаних із вторгненням в Україну.
У вересні 2023 року у справі про смерть каталонської гуманітарної працівниці Емми Ігуаль, директорки НУО «Road to Relief», Іспанія не розпочала власного розслідування, але звернулася до МКС з проханням розслідувати цей випадок як можливий воєнний злочин. Емма Ігуаль загинула, коли вона та її команда потрапили під обстріл російських військ під час поїздки в автомобілі в районі Бахмута, на північ від Донецька. Також загинув її колега, канадський волонтер Ентоні «Тонко» Ігнат.

Опис:–

Провадження:30 березня 2022 року було оголошено, що Служба внутрішньої безпеки Естонії розпочала розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. 16 січня 2024 року Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила в прес-релізі, що розпочала розслідування щодо В’ячеслава Морозова, який з 2010 року працював професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Опис:–

Провадження:15 березня 2022 року Державна служба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження відповідно до статті 712 (злочини проти людяності), статті 72 (злочини проти миру) та статті 74 (воєнні злочини) Кримінального кодексу. В рамках провадження збираються докази про злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії, тобто вбивства цивільних осіб, винищення, катування та інші дії, що спричинили фізичні або психічні страждання українського народу; злочини проти миру, тобто планування, підготовку, провокування, участь в агресії та ведення агресивної війни; а також воєнні злочини, такі як невиправдане руйнування міст та інших об’єктів та інші порушення міжнародного гуманітарного права.

Опис:–

Провадження:Словацька прокуратура розпочала національне розслідування щодо осіб, які вчинили злочини, що відповідно до Кримінального кодексу Словаччини є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Опис:Джерело

Опис:Джерело

Опис:Proceedings

Опис:Description

Опис:Понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення, як стверджується, відбулося за наказом білоруського режиму.

Провадження:У червні 2023 року Генеральний прокурор Литви Ніда Грюнскене розпочала досудове розслідування щодо ймовірного злочинного переміщення українських дітей до Білорусі. Цей крок став відповіддю на інформацію, передану литовській владі Світланою Тихановською, білоруською опозиційною лідеркою. Супровідні документи вказують на те, що понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення нібито відбулося за наказом білоруського режиму. Ці злочини караються позбавленням волі на строк до 15 років. Кількість жертв невідома.

Опис:–

Провадження:Міністерство юстиції звернулося до Генеральної прокуратури з проханням розпочати досудове розслідування щодо Путіна і Лукашенка. 3 березня 2022 року Генеральна прокуратура Литви розпочала досудове (структурне) розслідування злочину агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених після вторгнення Росії в Україну, та встановила відповідальність за поводження з особами, заборонене міжнародним правом, агресію та заборонений військовий напад. За словами прокурорів, метою розслідування було зібрати та задокументувати свідчення осіб, які втекли від війни в Україні, щоб притягнути винних до відповідальності. Станом на лютий 2024 року литовські правоохоронці опитали 423 особи в якості свідків та визнали 125 осіб потерпілими в рамках розслідування російських воєнних злочинів. Генеральна прокуратура заявила, що участь Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої та Антона Красовського у воєнних злочинах буде розслідуватися в рамках триваючого комплексного досудового розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Опис:Згідно з обвинувальним актом, Мкртчян і Будник були командирами військових частин ЗС РФ та/або так званої «Донецької народної республіки», а Валерій і Назар – військовослужбовцями нижчого рангу. Обвинувачені, як стверджується, воювали на боці Росії в Україні, коли вони скоїли воєнні злочини. У квітні 2022 року Мкртчян і військові під його командуванням викрали потерпілого, громадянина США, з його будинку в селі Милове Херсонської області на півдні України і незаконно утримували його протягом щонайменше 10 днів. Під час викрадення Мкртчян, Валерій, Назар та інші, як стверджується, кинули потерпілого обличчям до землі, коли він був голим, зв’язали йому руки за спиною, приставили до голови пістолет і жорстоко побили його, в тому числі прикладами пістолетів. Потім Мкртчян, Валерій, Назар та інші нібито перевезли жертву до імпровізованого військового містечка в Миловому.

Провадження:У грудні 2023 року 4 пов’язаних з Росією військовослужбовці були звинувачені у Східному окрузі Вірджинії у вчиненні воєнних злочинів, зокрема катування, нелюдського поводження та незаконного утримання під вартою громадянина США в Україні після повномасштабного вторгнення Росії. Обвинуваченими є Сурен Сейранович Мкртчян, Дмитро Будник, Валерій ЛНУ (прізвище невідоме) та Назар ЛНУ.

Опис:Напад на потерпілу та її родину стався через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська окупували їхнє село в Київській області. Після неодноразових залякувань та принижень з боку членів цих збройних формувань, двоє солдатів нібито увійшли на територію родини, застрелили чоловіка потерпілої, а потім кілька разів зґвалтували її. Жінці та її маленькому синові вдалося втекти, і зараз вони мешкають у Німеччині. Їхній будинок в Україні після втечі був зруйнований, ймовірно, російськими військами.

Провадження:У червні 2023 року Європейський центр конституційних прав і прав людини (ECCHR) та Українська юридична консультативна група (ULAG) спільно подали кримінальну скаргу до Федеральної прокуратури Німеччини від імені потерпілої проти членів збройних сил Росії. Ця скарга спрямована проти двох російських солдатів та двох їхніх керівників. Федеральна прокуратура вирішила додати інформацію, надану в скарзі, до структурного розслідування ситуації в Україні, але в іншому відмовилася порушити кримінальне провадження проти конкретних осіб, зазначених у скарзі. Це рішення було прийнято на підставі статті 153f Кримінального процесуального кодексу Німеччини, яка надає органам прокуратури право на власний розсуд не розслідувати екстериторіальні злочини у випадках, коли підозрювані не перебувають на території Німеччини і не очікуються в найближчому майбутньому.

Опис:Скарга проти командирів російських збройних сил, які, як стверджується, незаконно затримали, катували та стратили чотирьох чоловіків у Харківській області під час окупації цієї території з березня по вересень 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket та Truth Hounds подали спільну скаргу. Підрозділ «Справедливість та підзвітність», спільна ініціатива Bellingcat та Глобальної мережі правової допомоги, провів детальний аналіз цієї справи на основі відкритих джерел.

Опис:Скарга щодо командирів російських підрозділів, які, як стверджується, причетні до систематичних злочинів, включаючи страти, катування, сексуальне насильство, мародерство та інші порушення, скоєні під час окупації Київської області в березні 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. Docket представляє потерпілу від катувань та родину чоловіка, вбитого російськими військами під час окупації.

Опис:Улітку 2022 року внаслідок невибіркового ракетного удару по курортній зоні в Одеській області загинули 22 мирних жителі, ще 40 осіб зазнали тяжких поранень.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. The Docket представляє інтереси 11 сімей жертв та постраждалих.

Опис:–

Провадження:У березні 2022 року федеральний прокурор Німеччини розпочав розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів російськими військами після вторгнення в Україну. За даними Федерального міністерства юстиції, Німеччина вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні та допитала понад 160 свідків (лютий 2024 року).

Опис:Пан М. (ім’я приховано з міркувань безпеки) зазнав катувань з боку встановлених та невстановлених представників російської влади та пов’язаних з ними осіб у місті, окупованому російськими військами. Надані паном М. докази свідчать про існування практики катування електричним струмом у місцях тримання під вартою.

Провадження:5 квітня 2024 року «The Reckoning Project», ініціатива українських та міжнародних журналістів і юристів, що займається документуванням воєнних злочинів, подала кримінальну скаргу до Федеральної судової адміністрації Аргентини за участю потерпілого, який перебуває в Буенос-Айресі.

Опис:Як стверджується, на початку 2022 року дві жінки, «Олена» та «Ольга» (імена змінено), були викрадені з їхніх домівок у Київській області п’яними російськими солдатами у супроводі їхнього командира та піддані зґвалтуванню та іншим формам сексуального насильства. Чоловік однієї з жертв був застрелений солдатами. Після скоєння злочинів обидві потерпілі втекли, одна з них залишилася в селі, а інша втекла до Австрії.

Провадження:1 липня 2024 року Фонд Клуні за справедливість та австрійська організація Міжнародний центр сприяння правам людини подали до прокуратури Відня скаргу від імені Олени та Ольги про воєнні злочини та злочини проти людяності, а саме вбивство та сексуальне насильство, скоєні російськими військовими. Провадження триває.

Опис:Петровський був одним із засновників неонацистської військової групи «Русіч», яка є ультраправим підрозділом, пов’язаним з «Вагнером», і яку звинувачують у міжнародних злочинах в Україні. Петровського та його спільників звинувачують у катуванні та вбивствах українських військовослужбовців. Петровський був внесений до санкційного списку ЄС і йому було заборонено в’їзд до Фінляндії, але він попросив притулку у Фінляндії під псевдонімом Воїслав Торден. Він був заарештований в аеропорту Гельсінкі в липні 2023 року за підозрою в терористичній діяльності. Його спіймали при спробі виїхати за підробленим паспортом.

Провадження:У грудні 2023 року заступник Генерального прокурора Фінляндії вирішив, що досудове розслідування буде проводитися фінською владою. Розслідування було зосереджене на підозрах у скоєнні воєнних злочинів проти поранених або тих українських солдатів, які здались в полон, під час збройного конфлікту в Україні у 2014-2015 роках. Україна подала запит на екстрадицію Петровського, однак Верховний суд Фінляндії вирішив, що Фінляндія не може передати його Україні для судового розгляду, оскільки існує реальна небезпека, що Петровський може бути поміщений в українську в’язницю, умови утримання в якій не відповідатимуть вимогам гуманного поводження, передбаченим Європейською конвенцією з прав людини.

Згідно з обвинувальним висновком фінської прокуратури, Петровський скоїв воєнні злочини, коли він і його підлеглі з воєнізованої групи «Русіч» вбили 22 українських військових, поранили 4 і покалічили одного під час нападу із засідки на сході України в 2014 році. Прокурор вважає, що Петровський як стверджуваний заступник керівника «Русіч» керував нападом.

Судовий процес розпочався 5 грудня 2024 року в Гельсінському окружному суді. У березні 2025 року Петровський був визнаний винним у скоєнні чотирьох воєнних злочинів на сході України в 2014 році і засуджений до довічного ув’язнення.

Опис:–

Провадження:У червні 2022 року Федеральне управління поліції у співпраці з Генеральною прокуратурою Швейцарії та Державним секретаріатом з питань міграції розпочало розслідування щодо України та заявило, що розробило процедуру збору інформації від українських біженців про можливі воєнні злочини в Україні. У 2022 році Генеральна прокуратура Швейцарії створила оперативну групу з питань України та Росії, яка зосередиться на міжнародному кримінальному праві. Станом на березень 2023 року Федеральне управління поліції допитало близько десятка потенційних свідків в Швейцарії. Допитані особи – біженці з України.

Опис:–

Провадження:Чеська поліція розпочала розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні у квітні 2022 року. Правоохоронці збирають свідчення біженців, які втекли з країни до Чехії. Чеська судова влада може засудити винних у насильстві заочно, і їм загрожує до 20 років в’язниці або навіть довічне ув’язнення. Розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні проводить спеціальна група поліцейських з Національного центру боротьби з організованою злочинністю. За словами головної прокурорки Ленки Брадачової, яка здійснює нагляд за розслідуванням, правоохоронці зараз збирають і аналізують наявну інформацію. Вона заявила, що слідчі “мають інформацію з відкритих джерел про воєнні злочини, а саме воєнні звірства або переслідування населення та мародерство в зоні військових дій”.

Опис:–

Провадження:Польща розпочала кримінальне розслідування злочинів, скоєних в Україні в березні 2022 року. У серпні 2022 року польські прокурори та поліцейські оглянули місця, зокрема цивільні будівлі та об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, зруйновані в результаті обстрілу збройними силами Російської Федерації. Станом на лютий 2023 року польські прокурори опитали 1 700 свідків, з яких кілька сотень свідків та їхні показання були визнані дуже важливими для встановлення фактів воєнних злочинів, скоєних під час агресивної війни, розв’язаної Росією.

Опис:–

Провадження:З березня 2022 року шведська прокуратура проводить «структурне попереднє розслідування» серйозних воєнних злочинів в Україні. Мета розслідування – зібрати докази, які можуть бути в Швеції, наприклад, свідчення українських біженців.

Опис:–

Провадження:У квітні 2022 року розпочато розслідування щодо України. Королівська канадська кінна поліція проводить структурне розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів/злочинів проти людяності в Україні, метою якого є каталогізація скоєних злочинів та ідентифікація потерпілих, свідків або підозрюваних, які перебувають у державі, що проводить розслідування, для можливого подальшого кримінального переслідування.

Опис:–

Провадження:8 березня 2022 року Міністерство юстиції Іспанії розпочало розслідування за універсальною юрисдикцією як щодо злочину агресії з боку Російської Федерації, так і щодо «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права». Генеральний прокурор підписав указ про порушення досудового розслідування та доручив його проведення головному прокурору Національного суду для розслідування злочинів, пов’язаних із вторгненням в Україну.
У вересні 2023 року у справі про смерть каталонської гуманітарної працівниці Емми Ігуаль, директорки НУО «Road to Relief», Іспанія не розпочала власного розслідування, але звернулася до МКС з проханням розслідувати цей випадок як можливий воєнний злочин. Емма Ігуаль загинула, коли вона та її команда потрапили під обстріл російських військ під час поїздки в автомобілі в районі Бахмута, на північ від Донецька. Також загинув її колега, канадський волонтер Ентоні «Тонко» Ігнат.

Опис:–

Провадження:30 березня 2022 року було оголошено, що Служба внутрішньої безпеки Естонії розпочала розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. 16 січня 2024 року Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила в прес-релізі, що розпочала розслідування щодо В’ячеслава Морозова, який з 2010 року працював професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Опис:–

Провадження:15 березня 2022 року Державна служба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження відповідно до статті 712 (злочини проти людяності), статті 72 (злочини проти миру) та статті 74 (воєнні злочини) Кримінального кодексу. В рамках провадження збираються докази про злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії, тобто вбивства цивільних осіб, винищення, катування та інші дії, що спричинили фізичні або психічні страждання українського народу; злочини проти миру, тобто планування, підготовку, провокування, участь в агресії та ведення агресивної війни; а також воєнні злочини, такі як невиправдане руйнування міст та інших об’єктів та інші порушення міжнародного гуманітарного права.

Опис:–

Провадження:Словацька прокуратура розпочала національне розслідування щодо осіб, які вчинили злочини, що відповідно до Кримінального кодексу Словаччини є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Опис:В результаті ракетного обстрілу Часового Яру поблизу прифронтового міста Бахмут загинув боснійсько-французький відеожурналіст Agence France-Presse в Україні Арман Солдін. Солдін був у компанії чотирьох колег, коли група потрапила під обстріл з «Градів», і Солдін загинув, коли ракета влучила поруч з тим місцем, де він лежав. Ніхто з інших членів знімальної групи не постраждав під час обстрілу.

Провадження:10 травня 2023 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування ймовірних воєнних злочинів, пов’язаних із вбивством Солдіна. Розслідування було передано до Центрального управління з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. 14 травня 2023 року французькі слідчі прибули в Україну для збору доказів і відтоді співпрацюють з українським Офісом Генерального прокурора у розслідуванні цього злочину. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:30 травня 2022 року Фредерік Леклерк-Імхофф, французький журналіст французького каналу BFMTV, загинув від осколкового поранення під час моніторингу гуманітарної операції поблизу Сєвєродонецька. Леклерк-Імхофф перебував у вантажівці з гуманітарною допомогою, знімаючи евакуацію українських цивільних осіб, які рятувалися від російських бомбардувань східного міста Лисичанськ. Двоє інших колег з BFMTV були разом з ним і отримали легкі поранення.

Провадження:30 травня 2022 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:Французько-ірландський журналіст американського телеканалу FoxNews П’єр Закревський був убитий в Україні 14 березня 2022 року під час висвітлення початку повномасштабного російського вторгнення. Також загинула українська продюсерка Олександра Кувшинова, яка супроводжувала його.

Провадження:16 травня 2024 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. У квітні 2024 року розслідування було передано слідчим суддям Паризького суду. Розслідування триває.

Опис:Потерпілий є громадянином Франції та професійним рятувальником. Він прибув до України на власному автомобілі швидкої допомоги 26 лютого 2022 року. 29 березня 2022 року він перебував в Ірпені, де його конвой був обстріляний із застосуванням бомб, а через 20 хвилин – повторно.

Провадження:Розслідування проведено в березні 2022 року. Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який працював в Україні з 2020 року у сфері інформаційних технологій. 25 лютого 2022 року потерпілий, його дружина та дитина сховалися в бункері в їх житловому будинку, розташованому за 50 метрів від Маріупольського театру. Вони пробули в бункері три тижні. 16 березня 2022 року їм вдалося втекти.

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який керував місцевим відділенням французької компанії в Чернігові. Він проживав там разом із дружиною та двома дітьми. Він є ймовірним потерпілим від облоги Чернігова, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Він залишився в країні, щоб допомагати в розподілі медичних засобів організацією «Лікарі без кордонів».

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:З 24 лютого по 12 березня 2022 року потерпілий, громадянин Франції, перебував у Гостомелі разом зі своєю дружиною, громадянкою України. Вони переховувалися в підвалі будинку, розташованого менш ніж за 2 км від київського аеропорту. 1 березня 2022 року будинок, в якому вони перебували, був бомбардований і повністю зруйнований. Вони виїхали з країни 13 березня 2022 року, проїхавши через Ірпінь, Бучу, Київ і Львів.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню по боротьбі зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – французький фотокореспондент-фрілансер. Він був разом із російським та італійським журналістами, коли на них напала озброєна група, яка відкрила вогонь із мінометів та автоматичної зброї. Він отримав важкі поранення під час нападу і є єдиним, хто вижив. Напад стався поблизу заводу Zeus Ceramica.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Мантас Кведаравічюс, литовський режисер, поїхав до Маріуполя, щоб зняти матеріал для другої частини його документального фільму “Маріуполь”. Приблизно наприкінці березня 2022 року його захопили озброєні люди (імовірно, солдати, яких підтримує Росія), коли він допомагав евакуювати цивільне населення з міста в облозі. Через кілька днів його знайшли мертвим неподалік від місця затримання. Європейський центр конституційних прав та прав людини (ECCHR) підтримав наречену Кведаравічюса, Ганну Білоброву, та її литовського адвоката у зборі та аналізі доказів, а також у наданні правової експертизи у міжнародному кримінальному праві.

Провадження:У квітні 2022 року органи влади Литви розпочали розслідування у справі. В лютому 2024 року Офіс Генерального прокурора Литви заявив, що досудове розслідування встановило трьох військовослужбовців 1-ої Окремої мотострілкової бригади 1-го Армійського корпусу невизнаної Донецької Народної Республіки як підозрюваних у вчиненні злочину. Їх підозрюють у незаконному затриманні, ув’язненні, триманні під вартою та вбивстві Кведаравічюса, а також у причетності до збройної агресії Росії проти України. Литва надіслала офіційний запит на правову допомогу до Офісу Генерального прокурора України для того, щоб встановити місцезнаходження підозрюваних, передати їм розпорядження суду, яке встановлює їх як підозрюваних, допитати їх та здійснити інші необхідні процесуальні кроки.

Опис:У лютому 2022 року в Гостомелі російські війська обстріляли цивільних осіб, поранивши їх. Громадянин Німеччини, пожежник Стів М., став одним із потерпілих від цього інциденту. Його автомобіль був навмисно обстріляний із засідки в Гостомелі російськими солдатами, що переховувалися в лісі і годинами вели безладний вогонь по цивільним автомобілям.

Провадження:Федеральна прокуратура Німеччини розслідує можливий воєнний злочин, скоєний російськими військовими в місті Гостомель Київської області.

Опис:6 березня 2022 року автомобіль швейцарського фотокореспондента Гійома Бріке, який мав чітке позначення преси, був розстріляний по дорозі з Кропивницького до Миколаєва російським спецназівцем в Україні. У потерпілого вистрілили двічі з боку водія і двічі з боку пасажира. Пан Бріке отримав поранення осколками скла в голову та руку.

Провадження:17 серпня 2022 року українська громадська організація Truth Hounds за підтримки Civitas Maxima подала скаргу до Генеральної прокуратури Швейцарії. 26 березня 2023 року прес-секретар Генеральної прокуратури Швейцарії підтвердив у статті для преси, що кримінальне провадження було розпочато.

Опис:Французька компанія звинувачується у видобутку гасу з родовища, продукція якого застосовувалася для виробництва гасу, що використовувався російськими літаками під час бомбардувань в Україні, зокрема Маріупольського театру, де в результаті атаки загинуло близько 600 осіб. Скарга подана після оприлюднення в серпні 2022 року інформації газетою Le Monde та неурядовою організацією Global Witness, згідно з якою TotalEnergies володіла 49% акцій газового родовища Термокарстове в Сибіру.

Провадження:13 жовтня 2022 року дві неурядові організації – Razom We Stand та Darwin Climax Coalition – подали кримінальну скаргу до Французької національної прокуратури з питань боротьби з тероризмом. У січні 2023 року ця прокуратура відхилила скаргу через «недостатню характеристику» фактів. 30 березня 2023 року Razom We Stand і Darwin Climax Coalition подали нову скаргу з цивільним позовом стосовно «співучасті у воєнних злочинах» безпосередньо до Старшого слідчого судді. 10 жовтня 2023 року скарга була визнана неприйнятною, оскільки дві НУО не мали права виступати в французьких судах. Їхні адвокати повідомили пресі, що вони не оскаржували це рішення, отже, справа закрита.

Опис:Як стверджується, обвинувачений добровільно вступив до українського сепаратистського Одеського загону, який приєднався до Семановського батальйону. Він був розміщений на шосе, що веде до аеропорту Донбасу, і відповідав за те, щоб уникнути проходження урядової зброї. Він також нібито брав участь у бойових діях проти українського уряду. Після поранення гранатою він приєднався до батальйону «Призрак», який контролював райони Алчевська та Луганська і з 2015 року брав участь у «Донських козачих військах».

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних громадянами Франції в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-6 Кримінального кодексу.

Опис:В результаті ракетного обстрілу Часового Яру поблизу прифронтового міста Бахмут загинув боснійсько-французький відеожурналіст Agence France-Presse в Україні Арман Солдін. Солдін був у компанії чотирьох колег, коли група потрапила під обстріл з «Градів», і Солдін загинув, коли ракета влучила поруч з тим місцем, де він лежав. Ніхто з інших членів знімальної групи не постраждав під час обстрілу.

Провадження:10 травня 2023 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування ймовірних воєнних злочинів, пов’язаних із вбивством Солдіна. Розслідування було передано до Центрального управління з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. 14 травня 2023 року французькі слідчі прибули в Україну для збору доказів і відтоді співпрацюють з українським Офісом Генерального прокурора у розслідуванні цього злочину. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:30 травня 2022 року Фредерік Леклерк-Імхофф, французький журналіст французького каналу BFMTV, загинув від осколкового поранення під час моніторингу гуманітарної операції поблизу Сєвєродонецька. Леклерк-Імхофф перебував у вантажівці з гуманітарною допомогою, знімаючи евакуацію українських цивільних осіб, які рятувалися від російських бомбардувань східного міста Лисичанськ. Двоє інших колег з BFMTV були разом з ним і отримали легкі поранення.

Провадження:30 травня 2022 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:Потерпілий є громадянином Франції та професійним рятувальником. Він прибув до України на власному автомобілі швидкої допомоги 26 лютого 2022 року. 29 березня 2022 року він перебував в Ірпені, де його конвой був обстріляний із застосуванням бомб, а через 20 хвилин – повторно.

Провадження:Розслідування проведено в березні 2022 року. Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який працював в Україні з 2020 року у сфері інформаційних технологій. 25 лютого 2022 року потерпілий, його дружина та дитина сховалися в бункері в їх житловому будинку, розташованому за 50 метрів від Маріупольського театру. Вони пробули в бункері три тижні. 16 березня 2022 року їм вдалося втекти.

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який керував місцевим відділенням французької компанії в Чернігові. Він проживав там разом із дружиною та двома дітьми. Він є ймовірним потерпілим від облоги Чернігова, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Він залишився в країні, щоб допомагати в розподілі медичних засобів організацією «Лікарі без кордонів».

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:З 24 лютого по 12 березня 2022 року потерпілий, громадянин Франції, перебував у Гостомелі разом зі своєю дружиною, громадянкою України. Вони переховувалися в підвалі будинку, розташованого менш ніж за 2 км від київського аеропорту. 1 березня 2022 року будинок, в якому вони перебували, був бомбардований і повністю зруйнований. Вони виїхали з країни 13 березня 2022 року, проїхавши через Ірпінь, Бучу, Київ і Львів.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню по боротьбі зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – французький фотокореспондент-фрілансер. Він був разом із російським та італійським журналістами, коли на них напала озброєна група, яка відкрила вогонь із мінометів та автоматичної зброї. Він отримав важкі поранення під час нападу і є єдиним, хто вижив. Напад стався поблизу заводу Zeus Ceramica.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:У лютому 2022 року в Гостомелі російські війська обстріляли цивільних осіб, поранивши їх. Громадянин Німеччини, пожежник Стів М., став одним із потерпілих від цього інциденту. Його автомобіль був навмисно обстріляний із засідки в Гостомелі російськими солдатами, що переховувалися в лісі і годинами вели безладний вогонь по цивільним автомобілям.

Провадження:Федеральна прокуратура Німеччини розслідує можливий воєнний злочин, скоєний російськими військовими в місті Гостомель Київської області.

Опис:–

Провадження:У березні 2022 року федеральний прокурор Німеччини розпочав розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів російськими військами після вторгнення в Україну. За даними Федерального міністерства юстиції, Німеччина вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні та допитала понад 160 свідків (лютий 2024 року).

Опис:6 березня 2022 року автомобіль швейцарського фотокореспондента Гійома Бріке, який мав чітке позначення преси, був розстріляний по дорозі з Кропивницького до Миколаєва російським спецназівцем в Україні. У потерпілого вистрілили двічі з боку водія і двічі з боку пасажира. Пан Бріке отримав поранення осколками скла в голову та руку.

Провадження:17 серпня 2022 року українська громадська організація Truth Hounds за підтримки Civitas Maxima подала скаргу до Генеральної прокуратури Швейцарії. 26 березня 2023 року прес-секретар Генеральної прокуратури Швейцарії підтвердив у статті для преси, що кримінальне провадження було розпочато.

Опис:–

Провадження:У червні 2022 року Федеральне управління поліції у співпраці з Генеральною прокуратурою Швейцарії та Державним секретаріатом з питань міграції розпочало розслідування щодо України та заявило, що розробило процедуру збору інформації від українських біженців про можливі воєнні злочини в Україні. У 2022 році Генеральна прокуратура Швейцарії створила оперативну групу з питань України та Росії, яка зосередиться на міжнародному кримінальному праві. Станом на березень 2023 року Федеральне управління поліції допитало близько десятка потенційних свідків в Швейцарії. Допитані особи – біженці з України.

Опис:Як стверджується, на початку 2022 року дві жінки, «Олена» та «Ольга» (імена змінено), були викрадені з їхніх домівок у Київській області п’яними російськими солдатами у супроводі їхнього командира та піддані зґвалтуванню та іншим формам сексуального насильства. Чоловік однієї з жертв був застрелений солдатами. Після скоєння злочинів обидві потерпілі втекли, одна з них залишилася в селі, а інша втекла до Австрії.

Провадження:1 липня 2024 року Фонд Клуні за справедливість та австрійська організація Міжнародний центр сприяння правам людини подали до прокуратури Відня скаргу від імені Олени та Ольги про воєнні злочини та злочини проти людяності, а саме вбивство та сексуальне насильство, скоєні російськими військовими. Провадження триває.

Опис:–

Провадження:Чеська поліція розпочала розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні у квітні 2022 року. Правоохоронці збирають свідчення біженців, які втекли з країни до Чехії. Чеська судова влада може засудити винних у насильстві заочно, і їм загрожує до 20 років в’язниці або навіть довічне ув’язнення. Розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні проводить спеціальна група поліцейських з Національного центру боротьби з організованою злочинністю. За словами головної прокурорки Ленки Брадачової, яка здійснює нагляд за розслідуванням, правоохоронці зараз збирають і аналізують наявну інформацію. Вона заявила, що слідчі “мають інформацію з відкритих джерел про воєнні злочини, а саме воєнні звірства або переслідування населення та мародерство в зоні військових дій”.

Опис:–

Провадження:Польща розпочала кримінальне розслідування злочинів, скоєних в Україні в березні 2022 року. У серпні 2022 року польські прокурори та поліцейські оглянули місця, зокрема цивільні будівлі та об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, зруйновані в результаті обстрілу збройними силами Російської Федерації. Станом на лютий 2023 року польські прокурори опитали 1 700 свідків, з яких кілька сотень свідків та їхні показання були визнані дуже важливими для встановлення фактів воєнних злочинів, скоєних під час агресивної війни, розв’язаної Росією.

Опис:–

Провадження:З березня 2022 року шведська прокуратура проводить «структурне попереднє розслідування» серйозних воєнних злочинів в Україні. Мета розслідування – зібрати докази, які можуть бути в Швеції, наприклад, свідчення українських біженців.

Опис:–

Провадження:У квітні 2022 року розпочато розслідування щодо України. Королівська канадська кінна поліція проводить структурне розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів/злочинів проти людяності в Україні, метою якого є каталогізація скоєних злочинів та ідентифікація потерпілих, свідків або підозрюваних, які перебувають у державі, що проводить розслідування, для можливого подальшого кримінального переслідування.

Опис:–

Провадження:8 березня 2022 року Міністерство юстиції Іспанії розпочало розслідування за універсальною юрисдикцією як щодо злочину агресії з боку Російської Федерації, так і щодо «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права». Генеральний прокурор підписав указ про порушення досудового розслідування та доручив його проведення головному прокурору Національного суду для розслідування злочинів, пов’язаних із вторгненням в Україну.
У вересні 2023 року у справі про смерть каталонської гуманітарної працівниці Емми Ігуаль, директорки НУО «Road to Relief», Іспанія не розпочала власного розслідування, але звернулася до МКС з проханням розслідувати цей випадок як можливий воєнний злочин. Емма Ігуаль загинула, коли вона та її команда потрапили під обстріл російських військ під час поїздки в автомобілі в районі Бахмута, на північ від Донецька. Також загинув її колега, канадський волонтер Ентоні «Тонко» Ігнат.

Опис:–

Провадження:15 березня 2022 року Державна служба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження відповідно до статті 712 (злочини проти людяності), статті 72 (злочини проти миру) та статті 74 (воєнні злочини) Кримінального кодексу. В рамках провадження збираються докази про злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії, тобто вбивства цивільних осіб, винищення, катування та інші дії, що спричинили фізичні або психічні страждання українського народу; злочини проти миру, тобто планування, підготовку, провокування, участь в агресії та ведення агресивної війни; а також воєнні злочини, такі як невиправдане руйнування міст та інших об’єктів та інші порушення міжнародного гуманітарного права.

Опис:–

Провадження:Словацька прокуратура розпочала національне розслідування щодо осіб, які вчинили злочини, що відповідно до Кримінального кодексу Словаччини є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Опис:Французька компанія звинувачується у видобутку гасу з родовища, продукція якого застосовувалася для виробництва гасу, що використовувався російськими літаками під час бомбардувань в Україні, зокрема Маріупольського театру, де в результаті атаки загинуло близько 600 осіб. Скарга подана після оприлюднення в серпні 2022 року інформації газетою Le Monde та неурядовою організацією Global Witness, згідно з якою TotalEnergies володіла 49% акцій газового родовища Термокарстове в Сибіру.

Провадження:13 жовтня 2022 року дві неурядові організації – Razom We Stand та Darwin Climax Coalition – подали кримінальну скаргу до Французької національної прокуратури з питань боротьби з тероризмом. У січні 2023 року ця прокуратура відхилила скаргу через «недостатню характеристику» фактів. 30 березня 2023 року Razom We Stand і Darwin Climax Coalition подали нову скаргу з цивільним позовом стосовно «співучасті у воєнних злочинах» безпосередньо до Старшого слідчого судді. 10 жовтня 2023 року скарга була визнана неприйнятною, оскільки дві НУО не мали права виступати в французьких судах. Їхні адвокати повідомили пресі, що вони не оскаржували це рішення, отже, справа закрита.

Опис:Як стверджується, обвинувачений добровільно вступив до українського сепаратистського Одеського загону, який приєднався до Семановського батальйону. Він був розміщений на шосе, що веде до аеропорту Донбасу, і відповідав за те, щоб уникнути проходження урядової зброї. Він також нібито брав участь у бойових діях проти українського уряду. Після поранення гранатою він приєднався до батальйону «Призрак», який контролював райони Алчевська та Луганська і з 2015 року брав участь у «Донських козачих військах».

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних громадянами Франції в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-6 Кримінального кодексу.

Опис:Мантас Кведаравічюс, литовський режисер, поїхав до Маріуполя, щоб зняти матеріал для другої частини його документального фільму “Маріуполь”. Приблизно наприкінці березня 2022 року його захопили озброєні люди (імовірно, солдати, яких підтримує Росія), коли він допомагав евакуювати цивільне населення з міста в облозі. Через кілька днів його знайшли мертвим неподалік від місця затримання. Європейський центр конституційних прав та прав людини (ECCHR) підтримав наречену Кведаравічюса, Ганну Білоброву, та її литовського адвоката у зборі та аналізі доказів, а також у наданні правової експертизи у міжнародному кримінальному праві.

Провадження:У квітні 2022 року органи влади Литви розпочали розслідування у справі. В лютому 2024 року Офіс Генерального прокурора Литви заявив, що досудове розслідування встановило трьох військовослужбовців 1-ої Окремої мотострілкової бригади 1-го Армійського корпусу невизнаної Донецької Народної Республіки як підозрюваних у вчиненні злочину. Їх підозрюють у незаконному затриманні, ув’язненні, триманні під вартою та вбивстві Кведаравічюса, а також у причетності до збройної агресії Росії проти України. Литва надіслала офіційний запит на правову допомогу до Офісу Генерального прокурора України для того, щоб встановити місцезнаходження підозрюваних, передати їм розпорядження суду, яке встановлює їх як підозрюваних, допитати їх та здійснити інші необхідні процесуальні кроки.

Опис:–

Провадження:Міністерство юстиції звернулося до Генеральної прокуратури з проханням розпочати досудове розслідування щодо Путіна і Лукашенка. 3 березня 2022 року Генеральна прокуратура Литви розпочала досудове (структурне) розслідування злочину агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених після вторгнення Росії в Україну, та встановила відповідальність за поводження з особами, заборонене міжнародним правом, агресію та заборонений військовий напад. За словами прокурорів, метою розслідування було зібрати та задокументувати свідчення осіб, які втекли від війни в Україні, щоб притягнути винних до відповідальності. Станом на лютий 2024 року литовські правоохоронці опитали 423 особи в якості свідків та визнали 125 осіб потерпілими в рамках розслідування російських воєнних злочинів. Генеральна прокуратура заявила, що участь Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої та Антона Красовського у воєнних злочинах буде розслідуватися в рамках триваючого комплексного досудового розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Опис:Згідно з обвинувальним актом, Мкртчян і Будник були командирами військових частин ЗС РФ та/або так званої «Донецької народної республіки», а Валерій і Назар – військовослужбовцями нижчого рангу. Обвинувачені, як стверджується, воювали на боці Росії в Україні, коли вони скоїли воєнні злочини. У квітні 2022 року Мкртчян і військові під його командуванням викрали потерпілого, громадянина США, з його будинку в селі Милове Херсонської області на півдні України і незаконно утримували його протягом щонайменше 10 днів. Під час викрадення Мкртчян, Валерій, Назар та інші, як стверджується, кинули потерпілого обличчям до землі, коли він був голим, зв’язали йому руки за спиною, приставили до голови пістолет і жорстоко побили його, в тому числі прикладами пістолетів. Потім Мкртчян, Валерій, Назар та інші нібито перевезли жертву до імпровізованого військового містечка в Миловому.

Провадження:У грудні 2023 року 4 пов’язаних з Росією військовослужбовці були звинувачені у Східному окрузі Вірджинії у вчиненні воєнних злочинів, зокрема катування, нелюдського поводження та незаконного утримання під вартою громадянина США в Україні після повномасштабного вторгнення Росії. Обвинуваченими є Сурен Сейранович Мкртчян, Дмитро Будник, Валерій ЛНУ (прізвище невідоме) та Назар ЛНУ.

Опис:Максим Марченко, громадянин Росії, та двоє його спільників, також громадяни Росії, як вважається, керували незаконною мережею закупівель у Росії, Гонконзі та інших частинах світу, отримуючи великі партії товарів подвійного призначення, військової мікроелектроніки, зокрема OLED-мікродисплеїв, від американських дистриб’юторів на користь кінцевих споживачів, що базуються в Росії.

Провадження:Марченко звинувачується у «змові з метою обману США, контрабанді, шахрайстві з використанням електронних засобів зв’язку та відмиванні грошей» у зв’язку з його ймовірною участю в контрабанді до Росії військових технологій США, таких як «приціли для гвинтівок, прилади нічного бачення, тепловізори та системи озброєння».

Опис:Напад на потерпілу та її родину стався через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська окупували їхнє село в Київській області. Після неодноразових залякувань та принижень з боку членів цих збройних формувань, двоє солдатів нібито увійшли на територію родини, застрелили чоловіка потерпілої, а потім кілька разів зґвалтували її. Жінці та її маленькому синові вдалося втекти, і зараз вони мешкають у Німеччині. Їхній будинок в Україні після втечі був зруйнований, ймовірно, російськими військами.

Провадження:У червні 2023 року Європейський центр конституційних прав і прав людини (ECCHR) та Українська юридична консультативна група (ULAG) спільно подали кримінальну скаргу до Федеральної прокуратури Німеччини від імені потерпілої проти членів збройних сил Росії. Ця скарга спрямована проти двох російських солдатів та двох їхніх керівників. Федеральна прокуратура вирішила додати інформацію, надану в скарзі, до структурного розслідування ситуації в Україні, але в іншому відмовилася порушити кримінальне провадження проти конкретних осіб, зазначених у скарзі. Це рішення було прийнято на підставі статті 153f Кримінального процесуального кодексу Німеччини, яка надає органам прокуратури право на власний розсуд не розслідувати екстериторіальні злочини у випадках, коли підозрювані не перебувають на території Німеччини і не очікуються в найближчому майбутньому.

Опис:Скарга проти командирів російських збройних сил, які, як стверджується, незаконно затримали, катували та стратили чотирьох чоловіків у Харківській області під час окупації цієї території з березня по вересень 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket та Truth Hounds подали спільну скаргу. Підрозділ «Справедливість та підзвітність», спільна ініціатива Bellingcat та Глобальної мережі правової допомоги, провів детальний аналіз цієї справи на основі відкритих джерел.

Опис:Скарга щодо командирів російських підрозділів, які, як стверджується, причетні до систематичних злочинів, включаючи страти, катування, сексуальне насильство, мародерство та інші порушення, скоєні під час окупації Київської області в березні 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. Docket представляє потерпілу від катувань та родину чоловіка, вбитого російськими військами під час окупації.

Опис:Улітку 2022 року внаслідок невибіркового ракетного удару по курортній зоні в Одеській області загинули 22 мирних жителі, ще 40 осіб зазнали тяжких поранень.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. The Docket представляє інтереси 11 сімей жертв та постраждалих.

Опис:Пан М. (ім’я приховано з міркувань безпеки) зазнав катувань з боку встановлених та невстановлених представників російської влади та пов’язаних з ними осіб у місті, окупованому російськими військами. Надані паном М. докази свідчать про існування практики катування електричним струмом у місцях тримання під вартою.

Провадження:5 квітня 2024 року «The Reckoning Project», ініціатива українських та міжнародних журналістів і юристів, що займається документуванням воєнних злочинів, подала кримінальну скаргу до Федеральної судової адміністрації Аргентини за участю потерпілого, який перебуває в Буенос-Айресі.

Опис:Андрій Мєдвєдєв — колишній командир групи найманців «Вагнер», який на початку 2023 року втік з Росії до Норвегії, щоб попросити притулку.

Провадження:У 2023 році Мєдвєдєв був допитаний і повідомив інформацію про вбивства і жорстоке поводження з російськими ув’язненими, яких доправили на передову в Україні для боротьби на боці «Вагнера». Станом на середину 2023 року Мєдвєдєв мав статус свідка і не був обвинувачений. У вересні 2023 року Мєдвєдєв був заарештований за підозрою в спробі повернутися до Росії. У червні 2024 року Вестфольдський окружний суд Норвегії визнав Андрія Мєдвєдєва винним у побитті його друга та нападі на бармена.

Опис:Петровський був одним із засновників неонацистської військової групи «Русіч», яка є ультраправим підрозділом, пов’язаним з «Вагнером», і яку звинувачують у міжнародних злочинах в Україні. Петровського та його спільників звинувачують у катуванні та вбивствах українських військовослужбовців. Петровський був внесений до санкційного списку ЄС і йому було заборонено в’їзд до Фінляндії, але він попросив притулку у Фінляндії під псевдонімом Воїслав Торден. Він був заарештований в аеропорту Гельсінкі в липні 2023 року за підозрою в терористичній діяльності. Його спіймали при спробі виїхати за підробленим паспортом.

Провадження:У грудні 2023 року заступник Генерального прокурора Фінляндії вирішив, що досудове розслідування буде проводитися фінською владою. Розслідування було зосереджене на підозрах у скоєнні воєнних злочинів проти поранених або тих українських солдатів, які здались в полон, під час збройного конфлікту в Україні у 2014-2015 роках. Україна подала запит на екстрадицію Петровського, однак Верховний суд Фінляндії вирішив, що Фінляндія не може передати його Україні для судового розгляду, оскільки існує реальна небезпека, що Петровський може бути поміщений в українську в’язницю, умови утримання в якій не відповідатимуть вимогам гуманного поводження, передбаченим Європейською конвенцією з прав людини.

Згідно з обвинувальним висновком фінської прокуратури, Петровський скоїв воєнні злочини, коли він і його підлеглі з воєнізованої групи «Русіч» вбили 22 українських військових, поранили 4 і покалічили одного під час нападу із засідки на сході України в 2014 році. Прокурор вважає, що Петровський як стверджуваний заступник керівника «Русіч» керував нападом.

Судовий процес розпочався 5 грудня 2024 року в Гельсінському окружному суді. У березні 2025 року Петровський був визнаний винним у скоєнні чотирьох воєнних злочинів на сході України в 2014 році і засуджений до довічного ув’язнення.

Опис:–

Провадження:30 березня 2022 року було оголошено, що Служба внутрішньої безпеки Естонії розпочала розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. 16 січня 2024 року Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила в прес-релізі, що розпочала розслідування щодо В’ячеслава Морозова, який з 2010 року працював професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Опис:В результаті ракетного обстрілу Часового Яру поблизу прифронтового міста Бахмут загинув боснійсько-французький відеожурналіст Agence France-Presse в Україні Арман Солдін. Солдін був у компанії чотирьох колег, коли група потрапила під обстріл з «Градів», і Солдін загинув, коли ракета влучила поруч з тим місцем, де він лежав. Ніхто з інших членів знімальної групи не постраждав під час обстрілу.

Провадження:10 травня 2023 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування ймовірних воєнних злочинів, пов’язаних із вбивством Солдіна. Розслідування було передано до Центрального управління з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. 14 травня 2023 року французькі слідчі прибули в Україну для збору доказів і відтоді співпрацюють з українським Офісом Генерального прокурора у розслідуванні цього злочину. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:30 травня 2022 року Фредерік Леклерк-Імхофф, французький журналіст французького каналу BFMTV, загинув від осколкового поранення під час моніторингу гуманітарної операції поблизу Сєвєродонецька. Леклерк-Імхофф перебував у вантажівці з гуманітарною допомогою, знімаючи евакуацію українських цивільних осіб, які рятувалися від російських бомбардувань східного міста Лисичанськ. Двоє інших колег з BFMTV були разом з ним і отримали легкі поранення.

Провадження:30 травня 2022 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:Французько-ірландський журналіст американського телеканалу FoxNews П’єр Закревський був убитий в Україні 14 березня 2022 року під час висвітлення початку повномасштабного російського вторгнення. Також загинула українська продюсерка Олександра Кувшинова, яка супроводжувала його.

Провадження:16 травня 2024 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. У квітні 2024 року розслідування було передано слідчим суддям Паризького суду. Розслідування триває.

Опис:Потерпілий є громадянином Франції та професійним рятувальником. Він прибув до України на власному автомобілі швидкої допомоги 26 лютого 2022 року. 29 березня 2022 року він перебував в Ірпені, де його конвой був обстріляний із застосуванням бомб, а через 20 хвилин – повторно.

Провадження:Розслідування проведено в березні 2022 року. Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який працював в Україні з 2020 року у сфері інформаційних технологій. 25 лютого 2022 року потерпілий, його дружина та дитина сховалися в бункері в їх житловому будинку, розташованому за 50 метрів від Маріупольського театру. Вони пробули в бункері три тижні. 16 березня 2022 року їм вдалося втекти.

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який керував місцевим відділенням французької компанії в Чернігові. Він проживав там разом із дружиною та двома дітьми. Він є ймовірним потерпілим від облоги Чернігова, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Він залишився в країні, щоб допомагати в розподілі медичних засобів організацією «Лікарі без кордонів».

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:З 24 лютого по 12 березня 2022 року потерпілий, громадянин Франції, перебував у Гостомелі разом зі своєю дружиною, громадянкою України. Вони переховувалися в підвалі будинку, розташованого менш ніж за 2 км від київського аеропорту. 1 березня 2022 року будинок, в якому вони перебували, був бомбардований і повністю зруйнований. Вони виїхали з країни 13 березня 2022 року, проїхавши через Ірпінь, Бучу, Київ і Львів.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню по боротьбі зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – французький фотокореспондент-фрілансер. Він був разом із російським та італійським журналістами, коли на них напала озброєна група, яка відкрила вогонь із мінометів та автоматичної зброї. Він отримав важкі поранення під час нападу і є єдиним, хто вижив. Напад стався поблизу заводу Zeus Ceramica.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Як стверджується, обвинувачений добровільно вступив до українського сепаратистського Одеського загону, який приєднався до Семановського батальйону. Він був розміщений на шосе, що веде до аеропорту Донбасу, і відповідав за те, щоб уникнути проходження урядової зброї. Він також нібито брав участь у бойових діях проти українського уряду. Після поранення гранатою він приєднався до батальйону «Призрак», який контролював райони Алчевська та Луганська і з 2015 року брав участь у «Донських козачих військах».

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних громадянами Франції в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-6 Кримінального кодексу.

Опис:Мантас Кведаравічюс, литовський режисер, поїхав до Маріуполя, щоб зняти матеріал для другої частини його документального фільму “Маріуполь”. Приблизно наприкінці березня 2022 року його захопили озброєні люди (імовірно, солдати, яких підтримує Росія), коли він допомагав евакуювати цивільне населення з міста в облозі. Через кілька днів його знайшли мертвим неподалік від місця затримання. Європейський центр конституційних прав та прав людини (ECCHR) підтримав наречену Кведаравічюса, Ганну Білоброву, та її литовського адвоката у зборі та аналізі доказів, а також у наданні правової експертизи у міжнародному кримінальному праві.

Провадження:У квітні 2022 року органи влади Литви розпочали розслідування у справі. В лютому 2024 року Офіс Генерального прокурора Литви заявив, що досудове розслідування встановило трьох військовослужбовців 1-ої Окремої мотострілкової бригади 1-го Армійського корпусу невизнаної Донецької Народної Республіки як підозрюваних у вчиненні злочину. Їх підозрюють у незаконному затриманні, ув’язненні, триманні під вартою та вбивстві Кведаравічюса, а також у причетності до збройної агресії Росії проти України. Литва надіслала офіційний запит на правову допомогу до Офісу Генерального прокурора України для того, щоб встановити місцезнаходження підозрюваних, передати їм розпорядження суду, яке встановлює їх як підозрюваних, допитати їх та здійснити інші необхідні процесуальні кроки.

Опис:Понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення, як стверджується, відбулося за наказом білоруського режиму.

Провадження:У червні 2023 року Генеральний прокурор Литви Ніда Грюнскене розпочала досудове розслідування щодо ймовірного злочинного переміщення українських дітей до Білорусі. Цей крок став відповіддю на інформацію, передану литовській владі Світланою Тихановською, білоруською опозиційною лідеркою. Супровідні документи вказують на те, що понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення нібито відбулося за наказом білоруського режиму. Ці злочини караються позбавленням волі на строк до 15 років. Кількість жертв невідома.

Опис:–

Провадження:Міністерство юстиції звернулося до Генеральної прокуратури з проханням розпочати досудове розслідування щодо Путіна і Лукашенка. 3 березня 2022 року Генеральна прокуратура Литви розпочала досудове (структурне) розслідування злочину агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених після вторгнення Росії в Україну, та встановила відповідальність за поводження з особами, заборонене міжнародним правом, агресію та заборонений військовий напад. За словами прокурорів, метою розслідування було зібрати та задокументувати свідчення осіб, які втекли від війни в Україні, щоб притягнути винних до відповідальності. Станом на лютий 2024 року литовські правоохоронці опитали 423 особи в якості свідків та визнали 125 осіб потерпілими в рамках розслідування російських воєнних злочинів. Генеральна прокуратура заявила, що участь Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої та Антона Красовського у воєнних злочинах буде розслідуватися в рамках триваючого комплексного досудового розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Опис:У лютому 2022 року в Гостомелі російські війська обстріляли цивільних осіб, поранивши їх. Громадянин Німеччини, пожежник Стів М., став одним із потерпілих від цього інциденту. Його автомобіль був навмисно обстріляний із засідки в Гостомелі російськими солдатами, що переховувалися в лісі і годинами вели безладний вогонь по цивільним автомобілям.

Провадження:Федеральна прокуратура Німеччини розслідує можливий воєнний злочин, скоєний російськими військовими в місті Гостомель Київської області.

Опис:–

Провадження:У березні 2022 року федеральний прокурор Німеччини розпочав розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів російськими військами після вторгнення в Україну. За даними Федерального міністерства юстиції, Німеччина вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні та допитала понад 160 свідків (лютий 2024 року).

Опис:–

Провадження:У червні 2022 року Федеральне управління поліції у співпраці з Генеральною прокуратурою Швейцарії та Державним секретаріатом з питань міграції розпочало розслідування щодо України та заявило, що розробило процедуру збору інформації від українських біженців про можливі воєнні злочини в Україні. У 2022 році Генеральна прокуратура Швейцарії створила оперативну групу з питань України та Росії, яка зосередиться на міжнародному кримінальному праві. Станом на березень 2023 року Федеральне управління поліції допитало близько десятка потенційних свідків в Швейцарії. Допитані особи – біженці з України.

Опис:–

Провадження:Чеська поліція розпочала розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні у квітні 2022 року. Правоохоронці збирають свідчення біженців, які втекли з країни до Чехії. Чеська судова влада може засудити винних у насильстві заочно, і їм загрожує до 20 років в’язниці або навіть довічне ув’язнення. Розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні проводить спеціальна група поліцейських з Національного центру боротьби з організованою злочинністю. За словами головної прокурорки Ленки Брадачової, яка здійснює нагляд за розслідуванням, правоохоронці зараз збирають і аналізують наявну інформацію. Вона заявила, що слідчі “мають інформацію з відкритих джерел про воєнні злочини, а саме воєнні звірства або переслідування населення та мародерство в зоні військових дій”.

Опис:–

Провадження:Польща розпочала кримінальне розслідування злочинів, скоєних в Україні в березні 2022 року. У серпні 2022 року польські прокурори та поліцейські оглянули місця, зокрема цивільні будівлі та об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, зруйновані в результаті обстрілу збройними силами Російської Федерації. Станом на лютий 2023 року польські прокурори опитали 1 700 свідків, з яких кілька сотень свідків та їхні показання були визнані дуже важливими для встановлення фактів воєнних злочинів, скоєних під час агресивної війни, розв’язаної Росією.

Опис:–

Провадження:З березня 2022 року шведська прокуратура проводить «структурне попереднє розслідування» серйозних воєнних злочинів в Україні. Мета розслідування – зібрати докази, які можуть бути в Швеції, наприклад, свідчення українських біженців.

Опис:–

Провадження:У квітні 2022 року розпочато розслідування щодо України. Королівська канадська кінна поліція проводить структурне розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів/злочинів проти людяності в Україні, метою якого є каталогізація скоєних злочинів та ідентифікація потерпілих, свідків або підозрюваних, які перебувають у державі, що проводить розслідування, для можливого подальшого кримінального переслідування.

Опис:–

Провадження:8 березня 2022 року Міністерство юстиції Іспанії розпочало розслідування за універсальною юрисдикцією як щодо злочину агресії з боку Російської Федерації, так і щодо «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права». Генеральний прокурор підписав указ про порушення досудового розслідування та доручив його проведення головному прокурору Національного суду для розслідування злочинів, пов’язаних із вторгненням в Україну.
У вересні 2023 року у справі про смерть каталонської гуманітарної працівниці Емми Ігуаль, директорки НУО «Road to Relief», Іспанія не розпочала власного розслідування, але звернулася до МКС з проханням розслідувати цей випадок як можливий воєнний злочин. Емма Ігуаль загинула, коли вона та її команда потрапили під обстріл російських військ під час поїздки в автомобілі в районі Бахмута, на північ від Донецька. Також загинув її колега, канадський волонтер Ентоні «Тонко» Ігнат.

Опис:–

Провадження:30 березня 2022 року було оголошено, що Служба внутрішньої безпеки Естонії розпочала розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. 16 січня 2024 року Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила в прес-релізі, що розпочала розслідування щодо В’ячеслава Морозова, який з 2010 року працював професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Опис:–

Провадження:15 березня 2022 року Державна служба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження відповідно до статті 712 (злочини проти людяності), статті 72 (злочини проти миру) та статті 74 (воєнні злочини) Кримінального кодексу. В рамках провадження збираються докази про злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії, тобто вбивства цивільних осіб, винищення, катування та інші дії, що спричинили фізичні або психічні страждання українського народу; злочини проти миру, тобто планування, підготовку, провокування, участь в агресії та ведення агресивної війни; а також воєнні злочини, такі як невиправдане руйнування міст та інших об’єктів та інші порушення міжнародного гуманітарного права.

Опис:–

Провадження:Словацька прокуратура розпочала національне розслідування щодо осіб, які вчинили злочини, що відповідно до Кримінального кодексу Словаччини є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Опис:В результаті ракетного обстрілу Часового Яру поблизу прифронтового міста Бахмут загинув боснійсько-французький відеожурналіст Agence France-Presse в Україні Арман Солдін. Солдін був у компанії чотирьох колег, коли група потрапила під обстріл з «Градів», і Солдін загинув, коли ракета влучила поруч з тим місцем, де він лежав. Ніхто з інших членів знімальної групи не постраждав під час обстрілу.

Провадження:10 травня 2023 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування ймовірних воєнних злочинів, пов’язаних із вбивством Солдіна. Розслідування було передано до Центрального управління з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. 14 травня 2023 року французькі слідчі прибули в Україну для збору доказів і відтоді співпрацюють з українським Офісом Генерального прокурора у розслідуванні цього злочину. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:30 травня 2022 року Фредерік Леклерк-Імхофф, французький журналіст французького каналу BFMTV, загинув від осколкового поранення під час моніторингу гуманітарної операції поблизу Сєвєродонецька. Леклерк-Імхофф перебував у вантажівці з гуманітарною допомогою, знімаючи евакуацію українських цивільних осіб, які рятувалися від російських бомбардувань східного міста Лисичанськ. Двоє інших колег з BFMTV були разом з ним і отримали легкі поранення.

Провадження:30 травня 2022 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:Французько-ірландський журналіст американського телеканалу FoxNews П’єр Закревський був убитий в Україні 14 березня 2022 року під час висвітлення початку повномасштабного російського вторгнення. Також загинула українська продюсерка Олександра Кувшинова, яка супроводжувала його.

Провадження:16 травня 2024 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. У квітні 2024 року розслідування було передано слідчим суддям Паризького суду. Розслідування триває.

Опис:Французька компанія звинувачується у видобутку гасу з родовища, продукція якого застосовувалася для виробництва гасу, що використовувався російськими літаками під час бомбардувань в Україні, зокрема Маріупольського театру, де в результаті атаки загинуло близько 600 осіб. Скарга подана після оприлюднення в серпні 2022 року інформації газетою Le Monde та неурядовою організацією Global Witness, згідно з якою TotalEnergies володіла 49% акцій газового родовища Термокарстове в Сибіру.

Провадження:13 жовтня 2022 року дві неурядові організації – Razom We Stand та Darwin Climax Coalition – подали кримінальну скаргу до Французької національної прокуратури з питань боротьби з тероризмом. У січні 2023 року ця прокуратура відхилила скаргу через «недостатню характеристику» фактів. 30 березня 2023 року Razom We Stand і Darwin Climax Coalition подали нову скаргу з цивільним позовом стосовно «співучасті у воєнних злочинах» безпосередньо до Старшого слідчого судді. 10 жовтня 2023 року скарга була визнана неприйнятною, оскільки дві НУО не мали права виступати в французьких судах. Їхні адвокати повідомили пресі, що вони не оскаржували це рішення, отже, справа закрита.

Опис:Потерпілий є громадянином Франції та професійним рятувальником. Він прибув до України на власному автомобілі швидкої допомоги 26 лютого 2022 року. 29 березня 2022 року він перебував в Ірпені, де його конвой був обстріляний із застосуванням бомб, а через 20 хвилин – повторно.

Провадження:Розслідування проведено в березні 2022 року. Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який працював в Україні з 2020 року у сфері інформаційних технологій. 25 лютого 2022 року потерпілий, його дружина та дитина сховалися в бункері в їх житловому будинку, розташованому за 50 метрів від Маріупольського театру. Вони пробули в бункері три тижні. 16 березня 2022 року їм вдалося втекти.

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який керував місцевим відділенням французької компанії в Чернігові. Він проживав там разом із дружиною та двома дітьми. Він є ймовірним потерпілим від облоги Чернігова, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Він залишився в країні, щоб допомагати в розподілі медичних засобів організацією «Лікарі без кордонів».

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:З 24 лютого по 12 березня 2022 року потерпілий, громадянин Франції, перебував у Гостомелі разом зі своєю дружиною, громадянкою України. Вони переховувалися в підвалі будинку, розташованого менш ніж за 2 км від київського аеропорту. 1 березня 2022 року будинок, в якому вони перебували, був бомбардований і повністю зруйнований. Вони виїхали з країни 13 березня 2022 року, проїхавши через Ірпінь, Бучу, Київ і Львів.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню по боротьбі зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – французький фотокореспондент-фрілансер. Він був разом із російським та італійським журналістами, коли на них напала озброєна група, яка відкрила вогонь із мінометів та автоматичної зброї. Він отримав важкі поранення під час нападу і є єдиним, хто вижив. Напад стався поблизу заводу Zeus Ceramica.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Як стверджується, обвинувачений добровільно вступив до українського сепаратистського Одеського загону, який приєднався до Семановського батальйону. Він був розміщений на шосе, що веде до аеропорту Донбасу, і відповідав за те, щоб уникнути проходження урядової зброї. Він також нібито брав участь у бойових діях проти українського уряду. Після поранення гранатою він приєднався до батальйону «Призрак», який контролював райони Алчевська та Луганська і з 2015 року брав участь у «Донських козачих військах».

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних громадянами Франції в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-6 Кримінального кодексу.

Опис:Мантас Кведаравічюс, литовський режисер, поїхав до Маріуполя, щоб зняти матеріал для другої частини його документального фільму “Маріуполь”. Приблизно наприкінці березня 2022 року його захопили озброєні люди (імовірно, солдати, яких підтримує Росія), коли він допомагав евакуювати цивільне населення з міста в облозі. Через кілька днів його знайшли мертвим неподалік від місця затримання. Європейський центр конституційних прав та прав людини (ECCHR) підтримав наречену Кведаравічюса, Ганну Білоброву, та її литовського адвоката у зборі та аналізі доказів, а також у наданні правової експертизи у міжнародному кримінальному праві.

Провадження:У квітні 2022 року органи влади Литви розпочали розслідування у справі. В лютому 2024 року Офіс Генерального прокурора Литви заявив, що досудове розслідування встановило трьох військовослужбовців 1-ої Окремої мотострілкової бригади 1-го Армійського корпусу невизнаної Донецької Народної Республіки як підозрюваних у вчиненні злочину. Їх підозрюють у незаконному затриманні, ув’язненні, триманні під вартою та вбивстві Кведаравічюса, а також у причетності до збройної агресії Росії проти України. Литва надіслала офіційний запит на правову допомогу до Офісу Генерального прокурора України для того, щоб встановити місцезнаходження підозрюваних, передати їм розпорядження суду, яке встановлює їх як підозрюваних, допитати їх та здійснити інші необхідні процесуальні кроки.

Опис:Понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення, як стверджується, відбулося за наказом білоруського режиму.

Провадження:У червні 2023 року Генеральний прокурор Литви Ніда Грюнскене розпочала досудове розслідування щодо ймовірного злочинного переміщення українських дітей до Білорусі. Цей крок став відповіддю на інформацію, передану литовській владі Світланою Тихановською, білоруською опозиційною лідеркою. Супровідні документи вказують на те, що понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення нібито відбулося за наказом білоруського режиму. Ці злочини караються позбавленням волі на строк до 15 років. Кількість жертв невідома.

Опис:–

Провадження:Міністерство юстиції звернулося до Генеральної прокуратури з проханням розпочати досудове розслідування щодо Путіна і Лукашенка. 3 березня 2022 року Генеральна прокуратура Литви розпочала досудове (структурне) розслідування злочину агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених після вторгнення Росії в Україну, та встановила відповідальність за поводження з особами, заборонене міжнародним правом, агресію та заборонений військовий напад. За словами прокурорів, метою розслідування було зібрати та задокументувати свідчення осіб, які втекли від війни в Україні, щоб притягнути винних до відповідальності. Станом на лютий 2024 року литовські правоохоронці опитали 423 особи в якості свідків та визнали 125 осіб потерпілими в рамках розслідування російських воєнних злочинів. Генеральна прокуратура заявила, що участь Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої та Антона Красовського у воєнних злочинах буде розслідуватися в рамках триваючого комплексного досудового розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Опис:Напад на потерпілу та її родину стався через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська окупували їхнє село в Київській області. Після неодноразових залякувань та принижень з боку членів цих збройних формувань, двоє солдатів нібито увійшли на територію родини, застрелили чоловіка потерпілої, а потім кілька разів зґвалтували її. Жінці та її маленькому синові вдалося втекти, і зараз вони мешкають у Німеччині. Їхній будинок в Україні після втечі був зруйнований, ймовірно, російськими військами.

Провадження:У червні 2023 року Європейський центр конституційних прав і прав людини (ECCHR) та Українська юридична консультативна група (ULAG) спільно подали кримінальну скаргу до Федеральної прокуратури Німеччини від імені потерпілої проти членів збройних сил Росії. Ця скарга спрямована проти двох російських солдатів та двох їхніх керівників. Федеральна прокуратура вирішила додати інформацію, надану в скарзі, до структурного розслідування ситуації в Україні, але в іншому відмовилася порушити кримінальне провадження проти конкретних осіб, зазначених у скарзі. Це рішення було прийнято на підставі статті 153f Кримінального процесуального кодексу Німеччини, яка надає органам прокуратури право на власний розсуд не розслідувати екстериторіальні злочини у випадках, коли підозрювані не перебувають на території Німеччини і не очікуються в найближчому майбутньому.

Опис:Скарга проти командирів російських збройних сил, які, як стверджується, незаконно затримали, катували та стратили чотирьох чоловіків у Харківській області під час окупації цієї території з березня по вересень 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket та Truth Hounds подали спільну скаргу. Підрозділ «Справедливість та підзвітність», спільна ініціатива Bellingcat та Глобальної мережі правової допомоги, провів детальний аналіз цієї справи на основі відкритих джерел.

Опис:Скарга щодо командирів російських підрозділів, які, як стверджується, причетні до систематичних злочинів, включаючи страти, катування, сексуальне насильство, мародерство та інші порушення, скоєні під час окупації Київської області в березні 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. Docket представляє потерпілу від катувань та родину чоловіка, вбитого російськими військами під час окупації.

Опис:Улітку 2022 року внаслідок невибіркового ракетного удару по курортній зоні в Одеській області загинули 22 мирних жителі, ще 40 осіб зазнали тяжких поранень.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. The Docket представляє інтереси 11 сімей жертв та постраждалих.

Опис:У лютому 2022 року в Гостомелі російські війська обстріляли цивільних осіб, поранивши їх. Громадянин Німеччини, пожежник Стів М., став одним із потерпілих від цього інциденту. Його автомобіль був навмисно обстріляний із засідки в Гостомелі російськими солдатами, що переховувалися в лісі і годинами вели безладний вогонь по цивільним автомобілям.

Провадження:Федеральна прокуратура Німеччини розслідує можливий воєнний злочин, скоєний російськими військовими в місті Гостомель Київської області.

Опис:–

Провадження:У березні 2022 року федеральний прокурор Німеччини розпочав розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів російськими військами після вторгнення в Україну. За даними Федерального міністерства юстиції, Німеччина вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні та допитала понад 160 свідків (лютий 2024 року).

Опис:Пан М. (ім’я приховано з міркувань безпеки) зазнав катувань з боку встановлених та невстановлених представників російської влади та пов’язаних з ними осіб у місті, окупованому російськими військами. Надані паном М. докази свідчать про існування практики катування електричним струмом у місцях тримання під вартою.

Провадження:5 квітня 2024 року «The Reckoning Project», ініціатива українських та міжнародних журналістів і юристів, що займається документуванням воєнних злочинів, подала кримінальну скаргу до Федеральної судової адміністрації Аргентини за участю потерпілого, який перебуває в Буенос-Айресі.

Опис:Як стверджується, на початку 2022 року дві жінки, «Олена» та «Ольга» (імена змінено), були викрадені з їхніх домівок у Київській області п’яними російськими солдатами у супроводі їхнього командира та піддані зґвалтуванню та іншим формам сексуального насильства. Чоловік однієї з жертв був застрелений солдатами. Після скоєння злочинів обидві потерпілі втекли, одна з них залишилася в селі, а інша втекла до Австрії.

Провадження:1 липня 2024 року Фонд Клуні за справедливість та австрійська організація Міжнародний центр сприяння правам людини подали до прокуратури Відня скаргу від імені Олени та Ольги про воєнні злочини та злочини проти людяності, а саме вбивство та сексуальне насильство, скоєні російськими військовими. Провадження триває.

Опис:Петровський був одним із засновників неонацистської військової групи «Русіч», яка є ультраправим підрозділом, пов’язаним з «Вагнером», і яку звинувачують у міжнародних злочинах в Україні. Петровського та його спільників звинувачують у катуванні та вбивствах українських військовослужбовців. Петровський був внесений до санкційного списку ЄС і йому було заборонено в’їзд до Фінляндії, але він попросив притулку у Фінляндії під псевдонімом Воїслав Торден. Він був заарештований в аеропорту Гельсінкі в липні 2023 року за підозрою в терористичній діяльності. Його спіймали при спробі виїхати за підробленим паспортом.

Провадження:У грудні 2023 року заступник Генерального прокурора Фінляндії вирішив, що досудове розслідування буде проводитися фінською владою. Розслідування було зосереджене на підозрах у скоєнні воєнних злочинів проти поранених або тих українських солдатів, які здались в полон, під час збройного конфлікту в Україні у 2014-2015 роках. Україна подала запит на екстрадицію Петровського, однак Верховний суд Фінляндії вирішив, що Фінляндія не може передати його Україні для судового розгляду, оскільки існує реальна небезпека, що Петровський може бути поміщений в українську в’язницю, умови утримання в якій не відповідатимуть вимогам гуманного поводження, передбаченим Європейською конвенцією з прав людини.

Згідно з обвинувальним висновком фінської прокуратури, Петровський скоїв воєнні злочини, коли він і його підлеглі з воєнізованої групи «Русіч» вбили 22 українських військових, поранили 4 і покалічили одного під час нападу із засідки на сході України в 2014 році. Прокурор вважає, що Петровський як стверджуваний заступник керівника «Русіч» керував нападом.

Судовий процес розпочався 5 грудня 2024 року в Гельсінському окружному суді. У березні 2025 року Петровський був визнаний винним у скоєнні чотирьох воєнних злочинів на сході України в 2014 році і засуджений до довічного ув’язнення.

Опис:–

Провадження:У червні 2022 року Федеральне управління поліції у співпраці з Генеральною прокуратурою Швейцарії та Державним секретаріатом з питань міграції розпочало розслідування щодо України та заявило, що розробило процедуру збору інформації від українських біженців про можливі воєнні злочини в Україні. У 2022 році Генеральна прокуратура Швейцарії створила оперативну групу з питань України та Росії, яка зосередиться на міжнародному кримінальному праві. Станом на березень 2023 року Федеральне управління поліції допитало близько десятка потенційних свідків в Швейцарії. Допитані особи – біженці з України.

Опис:–

Провадження:Чеська поліція розпочала розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні у квітні 2022 року. Правоохоронці збирають свідчення біженців, які втекли з країни до Чехії. Чеська судова влада може засудити винних у насильстві заочно, і їм загрожує до 20 років в’язниці або навіть довічне ув’язнення. Розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні проводить спеціальна група поліцейських з Національного центру боротьби з організованою злочинністю. За словами головної прокурорки Ленки Брадачової, яка здійснює нагляд за розслідуванням, правоохоронці зараз збирають і аналізують наявну інформацію. Вона заявила, що слідчі “мають інформацію з відкритих джерел про воєнні злочини, а саме воєнні звірства або переслідування населення та мародерство в зоні військових дій”.

Опис:–

Провадження:Польща розпочала кримінальне розслідування злочинів, скоєних в Україні в березні 2022 року. У серпні 2022 року польські прокурори та поліцейські оглянули місця, зокрема цивільні будівлі та об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, зруйновані в результаті обстрілу збройними силами Російської Федерації. Станом на лютий 2023 року польські прокурори опитали 1 700 свідків, з яких кілька сотень свідків та їхні показання були визнані дуже важливими для встановлення фактів воєнних злочинів, скоєних під час агресивної війни, розв’язаної Росією.

Опис:–

Провадження:З березня 2022 року шведська прокуратура проводить «структурне попереднє розслідування» серйозних воєнних злочинів в Україні. Мета розслідування – зібрати докази, які можуть бути в Швеції, наприклад, свідчення українських біженців.

Опис:–

Провадження:У квітні 2022 року розпочато розслідування щодо України. Королівська канадська кінна поліція проводить структурне розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів/злочинів проти людяності в Україні, метою якого є каталогізація скоєних злочинів та ідентифікація потерпілих, свідків або підозрюваних, які перебувають у державі, що проводить розслідування, для можливого подальшого кримінального переслідування.

Опис:–

Провадження:8 березня 2022 року Міністерство юстиції Іспанії розпочало розслідування за універсальною юрисдикцією як щодо злочину агресії з боку Російської Федерації, так і щодо «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права». Генеральний прокурор підписав указ про порушення досудового розслідування та доручив його проведення головному прокурору Національного суду для розслідування злочинів, пов’язаних із вторгненням в Україну.
У вересні 2023 року у справі про смерть каталонської гуманітарної працівниці Емми Ігуаль, директорки НУО «Road to Relief», Іспанія не розпочала власного розслідування, але звернулася до МКС з проханням розслідувати цей випадок як можливий воєнний злочин. Емма Ігуаль загинула, коли вона та її команда потрапили під обстріл російських військ під час поїздки в автомобілі в районі Бахмута, на північ від Донецька. Також загинув її колега, канадський волонтер Ентоні «Тонко» Ігнат.

Опис:–

Провадження:30 березня 2022 року було оголошено, що Служба внутрішньої безпеки Естонії розпочала розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. 16 січня 2024 року Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила в прес-релізі, що розпочала розслідування щодо В’ячеслава Морозова, який з 2010 року працював професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Опис:–

Провадження:15 березня 2022 року Державна служба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження відповідно до статті 712 (злочини проти людяності), статті 72 (злочини проти миру) та статті 74 (воєнні злочини) Кримінального кодексу. В рамках провадження збираються докази про злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії, тобто вбивства цивільних осіб, винищення, катування та інші дії, що спричинили фізичні або психічні страждання українського народу; злочини проти миру, тобто планування, підготовку, провокування, участь в агресії та ведення агресивної війни; а також воєнні злочини, такі як невиправдане руйнування міст та інших об’єктів та інші порушення міжнародного гуманітарного права.

Опис:–

Провадження:Словацька прокуратура розпочала національне розслідування щодо осіб, які вчинили злочини, що відповідно до Кримінального кодексу Словаччини є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Опис:Понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення, як стверджується, відбулося за наказом білоруського режиму.

Провадження:У червні 2023 року Генеральний прокурор Литви Ніда Грюнскене розпочала досудове розслідування щодо ймовірного злочинного переміщення українських дітей до Білорусі. Цей крок став відповіддю на інформацію, передану литовській владі Світланою Тихановською, білоруською опозиційною лідеркою. Супровідні документи вказують на те, що понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення нібито відбулося за наказом білоруського режиму. Ці злочини караються позбавленням волі на строк до 15 років. Кількість жертв невідома.

Опис:–

Провадження:Міністерство юстиції звернулося до Генеральної прокуратури з проханням розпочати досудове розслідування щодо Путіна і Лукашенка. 3 березня 2022 року Генеральна прокуратура Литви розпочала досудове (структурне) розслідування злочину агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених після вторгнення Росії в Україну, та встановила відповідальність за поводження з особами, заборонене міжнародним правом, агресію та заборонений військовий напад. За словами прокурорів, метою розслідування було зібрати та задокументувати свідчення осіб, які втекли від війни в Україні, щоб притягнути винних до відповідальності. Станом на лютий 2024 року литовські правоохоронці опитали 423 особи в якості свідків та визнали 125 осіб потерпілими в рамках розслідування російських воєнних злочинів. Генеральна прокуратура заявила, що участь Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої та Антона Красовського у воєнних злочинах буде розслідуватися в рамках триваючого комплексного досудового розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Опис:Напад на потерпілу та її родину стався через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська окупували їхнє село в Київській області. Після неодноразових залякувань та принижень з боку членів цих збройних формувань, двоє солдатів нібито увійшли на територію родини, застрелили чоловіка потерпілої, а потім кілька разів зґвалтували її. Жінці та її маленькому синові вдалося втекти, і зараз вони мешкають у Німеччині. Їхній будинок в Україні після втечі був зруйнований, ймовірно, російськими військами.

Провадження:У червні 2023 року Європейський центр конституційних прав і прав людини (ECCHR) та Українська юридична консультативна група (ULAG) спільно подали кримінальну скаргу до Федеральної прокуратури Німеччини від імені потерпілої проти членів збройних сил Росії. Ця скарга спрямована проти двох російських солдатів та двох їхніх керівників. Федеральна прокуратура вирішила додати інформацію, надану в скарзі, до структурного розслідування ситуації в Україні, але в іншому відмовилася порушити кримінальне провадження проти конкретних осіб, зазначених у скарзі. Це рішення було прийнято на підставі статті 153f Кримінального процесуального кодексу Німеччини, яка надає органам прокуратури право на власний розсуд не розслідувати екстериторіальні злочини у випадках, коли підозрювані не перебувають на території Німеччини і не очікуються в найближчому майбутньому.

Опис:Скарга проти командирів російських збройних сил, які, як стверджується, незаконно затримали, катували та стратили чотирьох чоловіків у Харківській області під час окупації цієї території з березня по вересень 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket та Truth Hounds подали спільну скаргу. Підрозділ «Справедливість та підзвітність», спільна ініціатива Bellingcat та Глобальної мережі правової допомоги, провів детальний аналіз цієї справи на основі відкритих джерел.

Опис:Скарга щодо командирів російських підрозділів, які, як стверджується, причетні до систематичних злочинів, включаючи страти, катування, сексуальне насильство, мародерство та інші порушення, скоєні під час окупації Київської області в березні 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. Docket представляє потерпілу від катувань та родину чоловіка, вбитого російськими військами під час окупації.

Опис:Улітку 2022 року внаслідок невибіркового ракетного удару по курортній зоні в Одеській області загинули 22 мирних жителі, ще 40 осіб зазнали тяжких поранень.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. The Docket представляє інтереси 11 сімей жертв та постраждалих.

Опис:–

Провадження:У квітні 2022 року розпочато розслідування щодо України. Королівська канадська кінна поліція проводить структурне розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів/злочинів проти людяності в Україні, метою якого є каталогізація скоєних злочинів та ідентифікація потерпілих, свідків або підозрюваних, які перебувають у державі, що проводить розслідування, для можливого подальшого кримінального переслідування.

Опис:–

Провадження:30 березня 2022 року було оголошено, що Служба внутрішньої безпеки Естонії розпочала розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. 16 січня 2024 року Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила в прес-релізі, що розпочала розслідування щодо В’ячеслава Морозова, який з 2010 року працював професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Опис:–

Провадження:15 березня 2022 року Державна служба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження відповідно до статті 712 (злочини проти людяності), статті 72 (злочини проти миру) та статті 74 (воєнні злочини) Кримінального кодексу. В рамках провадження збираються докази про злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії, тобто вбивства цивільних осіб, винищення, катування та інші дії, що спричинили фізичні або психічні страждання українського народу; злочини проти миру, тобто планування, підготовку, провокування, участь в агресії та ведення агресивної війни; а також воєнні злочини, такі як невиправдане руйнування міст та інших об’єктів та інші порушення міжнародного гуманітарного права.

Опис:–

Провадження:Словацька прокуратура розпочала національне розслідування щодо осіб, які вчинили злочини, що відповідно до Кримінального кодексу Словаччини є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Опис:Катування, нелюдське поводження та незаконне позбавлення волі громадянина США в Україні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року (обвинувальний акт, Східний округ Вірджинії, 5 грудня 2023 року)

Провадження:–

Опис:–

Провадження:Міністерство юстиції звернулося до Генеральної прокуратури з проханням розпочати досудове розслідування щодо Путіна і Лукашенка. 3 березня 2022 року Генеральна прокуратура Литви розпочала досудове (структурне) розслідування злочину агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених після вторгнення Росії в Україну, та встановила відповідальність за поводження з особами, заборонене міжнародним правом, агресію та заборонений військовий напад. За словами прокурорів, метою розслідування було зібрати та задокументувати свідчення осіб, які втекли від війни в Україні, щоб притягнути винних до відповідальності. Станом на лютий 2024 року литовські правоохоронці опитали 423 особи в якості свідків та визнали 125 осіб потерпілими в рамках розслідування російських воєнних злочинів. Генеральна прокуратура заявила, що участь Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої та Антона Красовського у воєнних злочинах буде розслідуватися в рамках триваючого комплексного досудового розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Опис:–

Провадження:8 березня 2022 року Міністерство юстиції Іспанії розпочало розслідування за універсальною юрисдикцією як щодо злочину агресії з боку Російської Федерації, так і щодо «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права». Генеральний прокурор підписав указ про порушення досудового розслідування та доручив його проведення головному прокурору Національного суду для розслідування злочинів, пов’язаних із вторгненням в Україну.
У вересні 2023 року у справі про смерть каталонської гуманітарної працівниці Емми Ігуаль, директорки НУО «Road to Relief», Іспанія не розпочала власного розслідування, але звернулася до МКС з проханням розслідувати цей випадок як можливий воєнний злочин. Емма Ігуаль загинула, коли вона та її команда потрапили під обстріл російських військ під час поїздки в автомобілі в районі Бахмута, на північ від Донецька. Також загинув її колега, канадський волонтер Ентоні «Тонко» Ігнат.

Опис:Андрій Мєдвєдєв — колишній командир групи найманців «Вагнер», який на початку 2023 року втік з Росії до Норвегії, щоб попросити притулку.

Провадження:У 2023 році Мєдвєдєв був допитаний і повідомив інформацію про вбивства і жорстоке поводження з російськими ув’язненими, яких доправили на передову в Україні для боротьби на боці «Вагнера». Станом на середину 2023 року Мєдвєдєв мав статус свідка і не був обвинувачений. У вересні 2023 року Мєдвєдєв був заарештований за підозрою в спробі повернутися до Росії. У червні 2024 року Вестфольдський окружний суд Норвегії визнав Андрія Мєдвєдєва винним у побитті його друга та нападі на бармена.

Опис:Максим Марченко, громадянин Росії, та двоє його спільників, також громадяни Росії, як вважається, керували незаконною мережею закупівель у Росії, Гонконзі та інших частинах світу, отримуючи великі партії товарів подвійного призначення, військової мікроелектроніки, зокрема OLED-мікродисплеїв, від американських дистриб’юторів на користь кінцевих споживачів, що базуються в Росії.

Провадження:Марченко звинувачується у «змові з метою обману США, контрабанді, шахрайстві з використанням електронних засобів зв’язку та відмиванні грошей» у зв’язку з його ймовірною участю в контрабанді до Росії військових технологій США, таких як «приціли для гвинтівок, прилади нічного бачення, тепловізори та системи озброєння».

Опис:Напад на потерпілу та її родину стався через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська окупували їхнє село в Київській області. Після неодноразових залякувань та принижень з боку членів цих збройних формувань, двоє солдатів нібито увійшли на територію родини, застрелили чоловіка потерпілої, а потім кілька разів зґвалтували її. Жінці та її маленькому синові вдалося втекти, і зараз вони мешкають у Німеччині. Їхній будинок в Україні після втечі був зруйнований, ймовірно, російськими військами.

Провадження:У червні 2023 року Європейський центр конституційних прав і прав людини (ECCHR) та Українська юридична консультативна група (ULAG) спільно подали кримінальну скаргу до Федеральної прокуратури Німеччини від імені потерпілої проти членів збройних сил Росії. Ця скарга спрямована проти двох російських солдатів та двох їхніх керівників. Федеральна прокуратура вирішила додати інформацію, надану в скарзі, до структурного розслідування ситуації в Україні, але в іншому відмовилася порушити кримінальне провадження проти конкретних осіб, зазначених у скарзі. Це рішення було прийнято на підставі статті 153f Кримінального процесуального кодексу Німеччини, яка надає органам прокуратури право на власний розсуд не розслідувати екстериторіальні злочини у випадках, коли підозрювані не перебувають на території Німеччини і не очікуються в найближчому майбутньому.

Опис:Скарга проти командирів російських збройних сил, які, як стверджується, незаконно затримали, катували та стратили чотирьох чоловіків у Харківській області під час окупації цієї території з березня по вересень 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket та Truth Hounds подали спільну скаргу. Підрозділ «Справедливість та підзвітність», спільна ініціатива Bellingcat та Глобальної мережі правової допомоги, провів детальний аналіз цієї справи на основі відкритих джерел.

Опис:Скарга щодо командирів російських підрозділів, які, як стверджується, причетні до систематичних злочинів, включаючи страти, катування, сексуальне насильство, мародерство та інші порушення, скоєні під час окупації Київської області в березні 2022 року.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. Docket представляє потерпілу від катувань та родину чоловіка, вбитого російськими військами під час окупації.

Опис:Улітку 2022 року внаслідок невибіркового ракетного удару по курортній зоні в Одеській області загинули 22 мирних жителі, ще 40 осіб зазнали тяжких поранень.

Провадження:У жовтні 2023 року the Docket разом із Truth Hounds подали спільну скаргу. The Docket представляє інтереси 11 сімей жертв та постраждалих.

Опис:Пан М. (ім’я приховано з міркувань безпеки) зазнав катувань з боку встановлених та невстановлених представників російської влади та пов’язаних з ними осіб у місті, окупованому російськими військами. Надані паном М. докази свідчать про існування практики катування електричним струмом у місцях тримання під вартою.

Провадження:5 квітня 2024 року «The Reckoning Project», ініціатива українських та міжнародних журналістів і юристів, що займається документуванням воєнних злочинів, подала кримінальну скаргу до Федеральної судової адміністрації Аргентини за участю потерпілого, який перебуває в Буенос-Айресі.

Опис:6 березня 2022 року автомобіль швейцарського фотокореспондента Гійома Бріке, який мав чітке позначення преси, був розстріляний по дорозі з Кропивницького до Миколаєва російським спецназівцем в Україні. У потерпілого вистрілили двічі з боку водія і двічі з боку пасажира. Пан Бріке отримав поранення осколками скла в голову та руку.

Провадження:17 серпня 2022 року українська громадська організація Truth Hounds за підтримки Civitas Maxima подала скаргу до Генеральної прокуратури Швейцарії. 26 березня 2023 року прес-секретар Генеральної прокуратури Швейцарії підтвердив у статті для преси, що кримінальне провадження було розпочато.

Опис:Як стверджується, на початку 2022 року дві жінки, «Олена» та «Ольга» (імена змінено), були викрадені з їхніх домівок у Київській області п’яними російськими солдатами у супроводі їхнього командира та піддані зґвалтуванню та іншим формам сексуального насильства. Чоловік однієї з жертв був застрелений солдатами. Після скоєння злочинів обидві потерпілі втекли, одна з них залишилася в селі, а інша втекла до Австрії.

Провадження:1 липня 2024 року Фонд Клуні за справедливість та австрійська організація Міжнародний центр сприяння правам людини подали до прокуратури Відня скаргу від імені Олени та Ольги про воєнні злочини та злочини проти людяності, а саме вбивство та сексуальне насильство, скоєні російськими військовими. Провадження триває.

Опис:В результаті ракетного обстрілу Часового Яру поблизу прифронтового міста Бахмут загинув боснійсько-французький відеожурналіст Agence France-Presse в Україні Арман Солдін. Солдін був у компанії чотирьох колег, коли група потрапила під обстріл з «Градів», і Солдін загинув, коли ракета влучила поруч з тим місцем, де він лежав. Ніхто з інших членів знімальної групи не постраждав під час обстрілу.

Провадження:10 травня 2023 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування ймовірних воєнних злочинів, пов’язаних із вбивством Солдіна. Розслідування було передано до Центрального управління з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. 14 травня 2023 року французькі слідчі прибули в Україну для збору доказів і відтоді співпрацюють з українським Офісом Генерального прокурора у розслідуванні цього злочину. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:30 травня 2022 року Фредерік Леклерк-Імхофф, французький журналіст французького каналу BFMTV, загинув від осколкового поранення під час моніторингу гуманітарної операції поблизу Сєвєродонецька. Леклерк-Імхофф перебував у вантажівці з гуманітарною допомогою, знімаючи евакуацію українських цивільних осіб, які рятувалися від російських бомбардувань східного міста Лисичанськ. Двоє інших колег з BFMTV були разом з ним і отримали легкі поранення.

Провадження:30 травня 2022 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу. Розслідування триває.

Опис:Французько-ірландський журналіст американського телеканалу FoxNews П’єр Закревський був убитий в Україні 14 березня 2022 року під час висвітлення початку повномасштабного російського вторгнення. Також загинула українська продюсерка Олександра Кувшинова, яка супроводжувала його.

Провадження:16 травня 2024 року Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала розслідування воєнних злочинів. У квітні 2024 року розслідування було передано слідчим суддям Паризького суду. Розслідування триває.

Опис:Потерпілий є громадянином Франції та професійним рятувальником. Він прибув до України на власному автомобілі швидкої допомоги 26 лютого 2022 року. 29 березня 2022 року він перебував в Ірпені, де його конвой був обстріляний із застосуванням бомб, а через 20 хвилин – повторно.

Провадження:Розслідування проведено в березні 2022 року. Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який працював в Україні з 2020 року у сфері інформаційних технологій. 25 лютого 2022 року потерпілий, його дружина та дитина сховалися в бункері в їх житловому будинку, розташованому за 50 метрів від Маріупольського театру. Вони пробули в бункері три тижні. 16 березня 2022 року їм вдалося втекти.

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – громадянин Франції, який керував місцевим відділенням французької компанії в Чернігові. Він проживав там разом із дружиною та двома дітьми. Він є ймовірним потерпілим від облоги Чернігова, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Він залишився в країні, щоб допомагати в розподілі медичних засобів організацією «Лікарі без кордонів».

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:З 24 лютого по 12 березня 2022 року потерпілий, громадянин Франції, перебував у Гостомелі разом зі своєю дружиною, громадянкою України. Вони переховувалися в підвалі будинку, розташованого менш ніж за 2 км від київського аеропорту. 1 березня 2022 року будинок, в якому вони перебували, був бомбардований і повністю зруйнований. Вони виїхали з країни 13 березня 2022 року, проїхавши через Ірпінь, Бучу, Київ і Львів.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню по боротьбі зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Потерпілий – французький фотокореспондент-фрілансер. Він був разом із російським та італійським журналістами, коли на них напала озброєна група, яка відкрила вогонь із мінометів та автоматичної зброї. Він отримав важкі поранення під час нападу і є єдиним, хто вижив. Напад стався поблизу заводу Zeus Ceramica.

Провадження:Національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних проти французьких громадян в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-7 Кримінального кодексу.

Опис:Як стверджується, обвинувачений добровільно вступив до українського сепаратистського Одеського загону, який приєднався до Семановського батальйону. Він був розміщений на шосе, що веде до аеропорту Донбасу, і відповідав за те, щоб уникнути проходження урядової зброї. Він також нібито брав участь у бойових діях проти українського уряду. Після поранення гранатою він приєднався до батальйону «Призрак», який контролював райони Алчевська та Луганська і з 2015 року брав участь у «Донських козачих військах».

Провадження:Французька національна прокуратура з питань боротьби з тероризмом розпочала додаткові розслідування щодо «воєнних злочинів», скоєних громадянами Франції в Україні з лютого 2022 року. Ці розслідування доручено Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті. Правовою підставою для є стаття 113-6 Кримінального кодексу.

Опис:Мантас Кведаравічюс, литовський режисер, поїхав до Маріуполя, щоб зняти матеріал для другої частини його документального фільму “Маріуполь”. Приблизно наприкінці березня 2022 року його захопили озброєні люди (імовірно, солдати, яких підтримує Росія), коли він допомагав евакуювати цивільне населення з міста в облозі. Через кілька днів його знайшли мертвим неподалік від місця затримання. Європейський центр конституційних прав та прав людини (ECCHR) підтримав наречену Кведаравічюса, Ганну Білоброву, та її литовського адвоката у зборі та аналізі доказів, а також у наданні правової експертизи у міжнародному кримінальному праві.

Провадження:У квітні 2022 року органи влади Литви розпочали розслідування у справі. В лютому 2024 року Офіс Генерального прокурора Литви заявив, що досудове розслідування встановило трьох військовослужбовців 1-ої Окремої мотострілкової бригади 1-го Армійського корпусу невизнаної Донецької Народної Республіки як підозрюваних у вчиненні злочину. Їх підозрюють у незаконному затриманні, ув’язненні, триманні під вартою та вбивстві Кведаравічюса, а також у причетності до збройної агресії Росії проти України. Литва надіслала офіційний запит на правову допомогу до Офісу Генерального прокурора України для того, щоб встановити місцезнаходження підозрюваних, передати їм розпорядження суду, яке встановлює їх як підозрюваних, допитати їх та здійснити інші необхідні процесуальні кроки.

Опис:Понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення, як стверджується, відбулося за наказом білоруського режиму.

Провадження:У червні 2023 року Генеральний прокурор Литви Ніда Грюнскене розпочала досудове розслідування щодо ймовірного злочинного переміщення українських дітей до Білорусі. Цей крок став відповіддю на інформацію, передану литовській владі Світланою Тихановською, білоруською опозиційною лідеркою. Супровідні документи вказують на те, що понад 2 000 українських дітей, переважно сиріт, були незаконно переміщені з окупованих українських територій до таборів у Білорусі. Переміщення нібито відбулося за наказом білоруського режиму. Ці злочини караються позбавленням волі на строк до 15 років. Кількість жертв невідома.

Опис:–

Провадження:Міністерство юстиції звернулося до Генеральної прокуратури з проханням розпочати досудове розслідування щодо Путіна і Лукашенка. 3 березня 2022 року Генеральна прокуратура Литви розпочала досудове (структурне) розслідування злочину агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених після вторгнення Росії в Україну, та встановила відповідальність за поводження з особами, заборонене міжнародним правом, агресію та заборонений військовий напад. За словами прокурорів, метою розслідування було зібрати та задокументувати свідчення осіб, які втекли від війни в Україні, щоб притягнути винних до відповідальності. Станом на лютий 2024 року литовські правоохоронці опитали 423 особи в якості свідків та визнали 125 осіб потерпілими в рамках розслідування російських воєнних злочинів. Генеральна прокуратура заявила, що участь Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої та Антона Красовського у воєнних злочинах буде розслідуватися в рамках триваючого комплексного досудового розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Опис:У лютому 2022 року в Гостомелі російські війська обстріляли цивільних осіб, поранивши їх. Громадянин Німеччини, пожежник Стів М., став одним із потерпілих від цього інциденту. Його автомобіль був навмисно обстріляний із засідки в Гостомелі російськими солдатами, що переховувалися в лісі і годинами вели безладний вогонь по цивільним автомобілям.

Провадження:Федеральна прокуратура Німеччини розслідує можливий воєнний злочин, скоєний російськими військовими в місті Гостомель Київської області.

Опис:–

Провадження:У березні 2022 року федеральний прокурор Німеччини розпочав розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів російськими військами після вторгнення в Україну. За даними Федерального міністерства юстиції, Німеччина вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні та допитала понад 160 свідків (лютий 2024 року).

Опис:–

Провадження:У червні 2022 року Федеральне управління поліції у співпраці з Генеральною прокуратурою Швейцарії та Державним секретаріатом з питань міграції розпочало розслідування щодо України та заявило, що розробило процедуру збору інформації від українських біженців про можливі воєнні злочини в Україні. У 2022 році Генеральна прокуратура Швейцарії створила оперативну групу з питань України та Росії, яка зосередиться на міжнародному кримінальному праві. Станом на березень 2023 року Федеральне управління поліції допитало близько десятка потенційних свідків в Швейцарії. Допитані особи – біженці з України.

Опис:–

Провадження:Чеська поліція розпочала розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні у квітні 2022 року. Правоохоронці збирають свідчення біженців, які втекли з країни до Чехії. Чеська судова влада може засудити винних у насильстві заочно, і їм загрожує до 20 років в’язниці або навіть довічне ув’язнення. Розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів в Україні проводить спеціальна група поліцейських з Національного центру боротьби з організованою злочинністю. За словами головної прокурорки Ленки Брадачової, яка здійснює нагляд за розслідуванням, правоохоронці зараз збирають і аналізують наявну інформацію. Вона заявила, що слідчі “мають інформацію з відкритих джерел про воєнні злочини, а саме воєнні звірства або переслідування населення та мародерство в зоні військових дій”.

Опис:–

Провадження:Польща розпочала кримінальне розслідування злочинів, скоєних в Україні в березні 2022 року. У серпні 2022 року польські прокурори та поліцейські оглянули місця, зокрема цивільні будівлі та об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, зруйновані в результаті обстрілу збройними силами Російської Федерації. Станом на лютий 2023 року польські прокурори опитали 1 700 свідків, з яких кілька сотень свідків та їхні показання були визнані дуже важливими для встановлення фактів воєнних злочинів, скоєних під час агресивної війни, розв’язаної Росією.

Опис:–

Провадження:З березня 2022 року шведська прокуратура проводить «структурне попереднє розслідування» серйозних воєнних злочинів в Україні. Мета розслідування – зібрати докази, які можуть бути в Швеції, наприклад, свідчення українських біженців.

Опис:–

Провадження:У квітні 2022 року розпочато розслідування щодо України. Королівська канадська кінна поліція проводить структурне розслідування підозр у скоєнні воєнних злочинів/злочинів проти людяності в Україні, метою якого є каталогізація скоєних злочинів та ідентифікація потерпілих, свідків або підозрюваних, які перебувають у державі, що проводить розслідування, для можливого подальшого кримінального переслідування.

Опис:–

Провадження:8 березня 2022 року Міністерство юстиції Іспанії розпочало розслідування за універсальною юрисдикцією як щодо злочину агресії з боку Російської Федерації, так і щодо «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права». Генеральний прокурор підписав указ про порушення досудового розслідування та доручив його проведення головному прокурору Національного суду для розслідування злочинів, пов’язаних із вторгненням в Україну.
У вересні 2023 року у справі про смерть каталонської гуманітарної працівниці Емми Ігуаль, директорки НУО «Road to Relief», Іспанія не розпочала власного розслідування, але звернулася до МКС з проханням розслідувати цей випадок як можливий воєнний злочин. Емма Ігуаль загинула, коли вона та її команда потрапили під обстріл російських військ під час поїздки в автомобілі в районі Бахмута, на північ від Донецька. Також загинув її колега, канадський волонтер Ентоні «Тонко» Ігнат.

Опис:–

Провадження:30 березня 2022 року було оголошено, що Служба внутрішньої безпеки Естонії розпочала розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. 16 січня 2024 року Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила в прес-релізі, що розпочала розслідування щодо В’ячеслава Морозова, який з 2010 року працював професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Опис:–

Провадження:15 березня 2022 року Державна служба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження відповідно до статті 712 (злочини проти людяності), статті 72 (злочини проти миру) та статті 74 (воєнні злочини) Кримінального кодексу. В рамках провадження збираються докази про злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії, тобто вбивства цивільних осіб, винищення, катування та інші дії, що спричинили фізичні або психічні страждання українського народу; злочини проти миру, тобто планування, підготовку, провокування, участь в агресії та ведення агресивної війни; а також воєнні злочини, такі як невиправдане руйнування міст та інших об’єктів та інші порушення міжнародного гуманітарного права.

Опис:–

Провадження:Словацька прокуратура розпочала національне розслідування щодо осіб, які вчинили злочини, що відповідно до Кримінального кодексу Словаччини є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Опис:Андрій Мєдвєдєв — колишній командир групи найманців «Вагнер», який на початку 2023 року втік з Росії до Норвегії, щоб попросити притулку.

Провадження:У 2023 році Мєдвєдєв був допитаний і повідомив інформацію про вбивства і жорстоке поводження з російськими ув’язненими, яких доправили на передову в Україні для боротьби на боці «Вагнера». Станом на середину 2023 року Мєдвєдєв мав статус свідка і не був обвинувачений. У вересні 2023 року Мєдвєдєв був заарештований за підозрою в спробі повернутися до Росії. У червні 2024 року Вестфольдський окружний суд Норвегії визнав Андрія Мєдвєдєва винним у побитті його друга та нападі на бармена.

Опис:Згідно з обвинувальним актом, Мкртчян і Будник були командирами військових частин ЗС РФ та/або так званої «Донецької народної республіки», а Валерій і Назар – військовослужбовцями нижчого рангу. Обвинувачені, як стверджується, воювали на боці Росії в Україні, коли вони скоїли воєнні злочини. У квітні 2022 року Мкртчян і військові під його командуванням викрали потерпілого, громадянина США, з його будинку в селі Милове Херсонської області на півдні України і незаконно утримували його протягом щонайменше 10 днів. Під час викрадення Мкртчян, Валерій, Назар та інші, як стверджується, кинули потерпілого обличчям до землі, коли він був голим, зв’язали йому руки за спиною, приставили до голови пістолет і жорстоко побили його, в тому числі прикладами пістолетів. Потім Мкртчян, Валерій, Назар та інші нібито перевезли жертву до імпровізованого військового містечка в Миловому.

Провадження:У грудні 2023 року 4 пов’язаних з Росією військовослужбовці були звинувачені у Східному окрузі Вірджинії у вчиненні воєнних злочинів, зокрема катування, нелюдського поводження та незаконного утримання під вартою громадянина США в Україні після повномасштабного вторгнення Росії. Обвинуваченими є Сурен Сейранович Мкртчян, Дмитро Будник, Валерій ЛНУ (прізвище невідоме) та Назар ЛНУ.

Опис:Максим Марченко, громадянин Росії, та двоє його спільників, також громадяни Росії, як вважається, керували незаконною мережею закупівель у Росії, Гонконзі та інших частинах світу, отримуючи великі партії товарів подвійного призначення, військової мікроелектроніки, зокрема OLED-мікродисплеїв, від американських дистриб’юторів на користь кінцевих споживачів, що базуються в Росії.

Провадження:Марченко звинувачується у «змові з метою обману США, контрабанді, шахрайстві з використанням електронних засобів зв’язку та відмиванні грошей» у зв’язку з його ймовірною участю в контрабанді до Росії військових технологій США, таких як «приціли для гвинтівок, прилади нічного бачення, тепловізори та системи озброєння».

Опис:Французька компанія звинувачується у видобутку гасу з родовища, продукція якого застосовувалася для виробництва гасу, що використовувався російськими літаками під час бомбардувань в Україні, зокрема Маріупольського театру, де в результаті атаки загинуло близько 600 осіб. Скарга подана після оприлюднення в серпні 2022 року інформації газетою Le Monde та неурядовою організацією Global Witness, згідно з якою TotalEnergies володіла 49% акцій газового родовища Термокарстове в Сибіру.

Провадження:13 жовтня 2022 року дві неурядові організації – Razom We Stand та Darwin Climax Coalition – подали кримінальну скаргу до Французької національної прокуратури з питань боротьби з тероризмом. У січні 2023 року ця прокуратура відхилила скаргу через «недостатню характеристику» фактів. 30 березня 2023 року Razom We Stand і Darwin Climax Coalition подали нову скаргу з цивільним позовом стосовно «співучасті у воєнних злочинах» безпосередньо до Старшого слідчого судді. 10 жовтня 2023 року скарга була визнана неприйнятною, оскільки дві НУО не мали права виступати в французьких судах. Їхні адвокати повідомили пресі, що вони не оскаржували це рішення, отже, справа закрита.

Опис:Петровський був одним із засновників неонацистської військової групи «Русіч», яка є ультраправим підрозділом, пов’язаним з «Вагнером», і яку звинувачують у міжнародних злочинах в Україні. Петровського та його спільників звинувачують у катуванні та вбивствах українських військовослужбовців. Петровський був внесений до санкційного списку ЄС і йому було заборонено в’їзд до Фінляндії, але він попросив притулку у Фінляндії під псевдонімом Воїслав Торден. Він був заарештований в аеропорту Гельсінкі в липні 2023 року за підозрою в терористичній діяльності. Його спіймали при спробі виїхати за підробленим паспортом.

Провадження:У грудні 2023 року заступник Генерального прокурора Фінляндії вирішив, що досудове розслідування буде проводитися фінською владою. Розслідування було зосереджене на підозрах у скоєнні воєнних злочинів проти поранених або тих українських солдатів, які здались в полон, під час збройного конфлікту в Україні у 2014-2015 роках. Україна подала запит на екстрадицію Петровського, однак Верховний суд Фінляндії вирішив, що Фінляндія не може передати його Україні для судового розгляду, оскільки існує реальна небезпека, що Петровський може бути поміщений в українську в’язницю, умови утримання в якій не відповідатимуть вимогам гуманного поводження, передбаченим Європейською конвенцією з прав людини.

Згідно з обвинувальним висновком фінської прокуратури, Петровський скоїв воєнні злочини, коли він і його підлеглі з воєнізованої групи «Русіч» вбили 22 українських військових, поранили 4 і покалічили одного під час нападу із засідки на сході України в 2014 році. Прокурор вважає, що Петровський як стверджуваний заступник керівника «Русіч» керував нападом.

Судовий процес розпочався 5 грудня 2024 року в Гельсінському окружному суді. У березні 2025 року Петровський був визнаний винним у скоєнні чотирьох воєнних злочинів на сході України в 2014 році і засуджений до довічного ув’язнення.